Ревінь чорноморський або лікарський — Rheum rhaponti- cum L.
Багаторічна трав’яниста рослина з родини гречкових (Polygonaceae).
Розводять як городню культуру.
Коли застосовують? Як проносний засіб, що поліпшує травлення; при туберкульозі легень, недокрів’ї; як в’яжучий,
Рослина багаторічна, трав’яниста, 30—100 см заввишки, з родини гречкових (Polygonaceae).
Стебло її просте, з небагатьма лінійними, сидячими листками. Суцвіття поодинокі, на довгому безлистовому квітконосі, густі, колосоподібні, довгасті, циліндричні, квітки рожеві або білі. Кореневище його товсте, трохи сплюснуте, подібне до ракових шийок, зігнуте у вигляді змії, зовні коричневе, всередині рожеве. Цвіте у травні — липні. Росте на торф’яному грунті — в Карпатах, на Поліссі, рідше — в Лісостепу, в Степу зустрічається рідко. Восени викопують кореневища.
Коли застосовують? Як засіб, що регулює функціональну діяльність шлунково-кишкового тракту, як в’яжучий і кровоспинний засіб. Застосовують при проносах (дія дубильних речовин), хворобах сечового міхура, його каменях та каменях жовчного міхура (варять 20 г кореня в 1 л води, п’ють 1—1,5 склянки на день, дотримуючи дієти без м’яса, солі,: алкоголю, риби, яєць).
Родина гречкові — Polygonaceae
Як виглядає? Багаторічна трав’яниста дводомна рослина 30—150 см заввишки. Кореневище її коротке, мочку вате. Стебло борознисте, спрямоване догори; на ньому характерні розтруби (сухі оболончасті трубки, що обхоплюють вузли стебла). Листки чергові, великі, стрілковидні, подібно до коренів терпкі на смак. Квітки дрібні, зеленувато-червонясті, зібрані в овальну волоть. Плід — тригранний горішок. Цвіте у травні — червні.
Де росте? По заливних луках, на лісових галявинах, по берегах річок — у більшій частині території УРСР, крім Карпат і прикарпатських районів. Його різновид — щавель кислий, або квасок (Шітех асеїюза Ь.),—кислий на смак від щавлево-калієвої солі і вітаміну С, вживають як харчовий продукт і для лікування цинги та авітамінозів А і К. Відвар листків (борщ) використовують як кровоспинний засіб (при надмірних менструаціях) та для стимуляції функції печінки, щоб посилити виділення жовчі. Діє він також антиалергійно (кровооздоровно) при різних висипах на тілі та при свербінні шкіри.
Що й коли збирають? Корені, вчасно навесні і восени, в них містяться дубильні речовини, похідні антрахінону, емодин, флавоноїди, рутин, каротин, вітамін С, щавлево-кальцієва сіль. Збирають також насіння. Посилюючи діяльність фібрину, щавель діє кровоспинно, подібно до кальцію.
Родина гречкові — Polygonaceae
Як виглядає? Однорічна трав’яниста рослина з розпростертими галузистими стеблами. Стебла колінчасті, квітки дуже маленькі, непоказні, білуваті, інколи блідо-рожеві, розміщені по 1—5 в пазухах дрібних листків. Рослина кущиста, витривала проти витоптування. Цвіте з травня до кінця осені.
Де росте? Поширена по всій території УРСР — по подвір’ях, на стежках, при дорогах, на вигонах, постійних сухих пасовиськах (толоках), на валах, на засмічених місцях, коло жител тощо.
Що й коли збирають? Всю рослину, під час цвітіння (липень — серпень), поки стебла ще не встигли затвердіти. Сушать швидко.
Родина гречкові — Роlygonaceae
Як виглядає? Однорічна трав’яниста рослина 15—70 см заввишки. Стебло майже голе, пряме, у верхній частині гіллясте, червонясте або зелене. Листки чергові, трикутні або яйцевидні, з серцевидною або стрілковидиою основою, на верхівці загострені; нижні — довгочерешкові, верхні — сидячі з розтрубами. Квітки запашні, зібрані в щитковидні грона. Приквітки рожеві, червоні або білі, п’ятироздільні з яйцевидними частками. Плід — тригранний коричневий горішок. Рослина медоносна. Цвіте в липні, дозріває в серпні.
Де росте? Висівається як польова культура по всій території УРСР.
Що збирають? Розцвілі верхівки — для виробництва глікозиду рутину [1], близького до вітаміну Р, який ущільнює стінки кровоносних судин і зменшує їх ламкість, а також барвного глікозиду рутину — оксифлавону, близького до цитрину, кверцитрину та ізокверцитрину.'
Коли застосовують? Як дієтичний засіб — з борошна і круп, завдяки великому в них вмісту білків, крохмалю (67%), вітамінів Ві і В2, заліза, кальцію, фосфору, цитринової та яблучної кислот, приготовляють поживні страви.
Родина гречкові - Polygonaceae
Як виглядає? Однорічна трав’яниста рослина 30—70 см заввишки. Стебло порожнинне, вузлувате, у верхній частині гіллясте, червонясте. Листки чергові, довгасто-ланцетовидні, часто з чорними плямами, цілі, голі, при основі з розтрубами, на смак гірко-гостро-перцеві. Квітки дрібні, зібрані у повислі вигнуті, переривчасті волоті, зеленуваті, часто зверху рожеві; оцвітина з 4—5 глибокороздільними частками, засіяними золотавими цятками, де містяться смолисті речовини. Цвіте в липні — серпні.
Де росте? Майже по всій території УРСР, за винятком Полинового Степу і Криму, на вологих місцях, коло рік, ставків, канав, у вологих пролісках.
Що й коли збирають? Усю траву, під час цвітіння, наприкінці літа, зрізаючи її над землею.
Коли застосовують? Як кровоспинний, знеболювальний засіб, головним чином при маткових кровотечах (менорагії, дисменореї, після викиднів і пологів), при геморої (в рослині містяться вітамін К, дубильні речовини, трохи леткої олії, рутин, кверцетин, глікозид полігопіперин, органічні кислоти), але слабіший за дією від ріжків.
У вигляді чаю беруть 1 столову ложку подрібненої трави гірчака перцевого на 1 склянку окропу, настоюють 10 хвилин. П’ють 1—2 склянки на день, ковтками. Настоянку на спирту (1:4) вживають по 20 крапель тричі на день.
