Щавель кінський — Rumex confertus Willd.
Родина гречкові — Polygonaceae
Як виглядає? Багаторічна трав’яниста дводомна рослина 30—150 см заввишки. Кореневище її коротке, мочку вате. Стебло борознисте, спрямоване догори; на ньому характерні розтруби (сухі оболончасті трубки, що обхоплюють вузли стебла). Листки чергові, великі, стрілковидні, подібно до коренів терпкі на смак. Квітки дрібні, зеленувато-червонясті, зібрані в овальну волоть. Плід — тригранний горішок. Цвіте у травні — червні.
Де росте? По заливних луках, на лісових галявинах, по берегах річок — у більшій частині території УРСР, крім Карпат і прикарпатських районів. Його різновид — щавель кислий, або квасок (Шітех асеїюза Ь.),—кислий на смак від щавлево-калієвої солі і вітаміну С, вживають як харчовий продукт і для лікування цинги та авітамінозів А і К. Відвар листків (борщ) використовують як кровоспинний засіб (при надмірних менструаціях) та для стимуляції функції печінки, щоб посилити виділення жовчі. Діє він також антиалергійно (кровооздоровно) при різних висипах на тілі та при свербінні шкіри.
Що й коли збирають? Корені, вчасно навесні і восени, в них містяться дубильні речовини, похідні антрахінону, емодин, флавоноїди, рутин, каротин, вітамін С, щавлево-кальцієва сіль. Збирають також насіння. Посилюючи діяльність фібрину, щавель діє кровоспинно, подібно до кальцію.
Коли застосовують? Для лікування ентероколітів та проносів (навіть інфекційного походження — дизентерії). Малі дози коріння спричинюють протипроносну (закріплюючу) дію, великі — проносну.
У вигляді порошку проти проносу вживають тричі на день по 0,5—2 г спорошкованого насіння або по 0,25 г спорошкованого кореня щавлю.
У вигляді відвару проти запору застосовують 2 столові ложки подрібненого коріння, варять 7 хвилин в 1 склянці води і п’ють по 1 столовій ложці, тричі на день, використовують також у вигляді порошку — по пів чайної ложки спорошкованого коріння (0,5 г), запиваючи водою, на ніч.
П’ють водний настій (15 г на 100 мл гарячої води протягом 1 години ложками) та спиртову настоянку на коренях щавлю у співвідношенні 1:4 (по 20—30 крапель тричі на день) при хронічному кашлі та для лікування шлунково- кишкових розладів, навіть з кривавими проносами, особливо у дітей. Спиртова настоянка, крім кровоспинної дії (при кишкових, легеневих, гемороїдальних кровотечах), понижує також тиск крові при гіпертонічній хворобі І—II ступенів.
При хронічних колітах застосовують, порівну, суміш спорошкованого кореня кінського щавлю і кореня живокосту по 1 чайній ложці з сиропом, медом або молоком, тричі на день.
При блідій немочі (хлорозі) вживають по 2 столові ложки суміші спорошкованого кореня кінського щавлю і листків кропиви в співвідношенні 1:2 з сиропом або з молоком, тричі на день.
Задавнену коросту лікують обмиванням тіла міцним відваром коренів кінського щавлю.
В.В.Кархут, Ліки навколо нас, Видавництво "Здоров'я", Київ, 1973
Попередження: перш ніж скористатися рецептом, порадьтеся з лікарем
