Щавель кінський — Rumex confertus Willd.

Родина гречкові — Polygonaceae

Як виглядає? Багаторічна трав’яниста дводомна рослина 30—150 см заввишки. Кореневище її коротке, мочку вате. Стебло борознисте, спрямоване догори; на ньому характерні розтруби (сухі оболончасті трубки, що обхоплюють вузли стебла). Листки чергові, великі, стрілковидні, подібно до ко­ренів терпкі на смак. Квітки дрібні, зеленувато-червонясті, зібрані в овальну волоть. Плід — тригранний горішок. Цвіте у травні — червні.

Де росте? По заливних луках, на лісових галявинах, по берегах річок — у більшій частині території УРСР, крім Кар­пат і прикарпатських районів. Його різновид — щавель кис­лий, або квасок (Шітех асеїюза Ь.),—кислий на смак від щавлево-калієвої солі і вітаміну С, вживають як харчовий продукт і для лікування цинги та авітамінозів А і К. Відвар листків (борщ) використовують як кровоспинний засіб (при надмірних менструаціях) та для стимуляції функції печінки, щоб посилити виділення жовчі. Діє він також антиалергійно (кровооздоровно) при різних висипах на тілі та при свер­бінні шкіри.

Що й коли збирають? Корені, вчасно навесні і восени, в них містяться дубильні речовини, похідні антрахінону, емо­дин, флавоноїди, рутин, каротин, вітамін С, щавлево-каль­цієва сіль. Збирають також насіння. Посилюючи діяльність фібрину, щавель діє кровоспинно, подібно до кальцію.

Коли застосовують? Для лікування ентероколітів та про­носів (навіть інфекційного походження — дизентерії). Малі дози коріння спричинюють протипроносну (закріплюючу) дію, великі — проносну.

У вигляді порошку проти проносу вживають тричі на день по 0,5—2 г спорошкованого насіння або по 0,25 г спо­рошкованого кореня щавлю.

У вигляді відвару проти запору застосовують 2 столові ложки подрібненого коріння, варять 7 хвилин в 1 склянці води і п’ють по 1 столовій ложці, тричі на день, використо­вують також у вигляді порошку — по пів чайної ложки спо­рошкованого коріння (0,5 г), запиваючи водою, на ніч.

П’ють водний настій (15 г на 100 мл гарячої води про­тягом 1 години ложками) та спиртову настоянку на коренях щавлю у співвідношенні 1:4 (по 20—30 крапель тричі на день) при хронічному кашлі та для лікування шлунково- кишкових розладів, навіть з кривавими проносами, особливо у дітей. Спиртова настоянка, крім кровоспинної дії (при кишкових, легеневих, гемороїдальних кровотечах), понижує також тиск крові при гіпертонічній хворобі І—II сту­пенів.

При хронічних колітах застосовують, порівну, суміш спо­рошкованого кореня кінського щавлю і кореня живокосту по 1 чайній ложці з сиропом, медом або молоком, тричі на день.

При блідій немочі (хлорозі) вживають по 2 столові ложки суміші спорошкованого кореня кінського щавлю і листків кропиви в співвідношенні 1:2 з сиропом або з молоком, тричі на день.

Задавнену коросту лікують обмиванням тіла міцним від­варом коренів кінського щавлю.

В.В.Кархут, Ліки навколо нас, Видавництво "Здоров'я", Київ, 1973
Попередження: перш ніж скористатися рецептом, порадьтеся з лікарем