Календар (від лат. calendarium, букв. — боргова книжка; у Стародав ньому Римі боржники сплачували проценти в день календ — перший день місяця) — система обчислення великих проміжків часу, заснована на періодичності видимих рухів небесних тіл. Найбільш поширеним є сонячний календар, в основу якого покладено сонячний (тропічний) рік. Сучасний календар називається григоріанським (новий стиль), він був уведений папою Григорієм XIII у 1582 р. і замінив юліанський календар (старий стиль), який застосовувався з 45 р. до н. е. В юліанському кален дарі середня тривалість року в інтервалі 4 років дорівнювала 365,25 діб, що на 11 хв 14 с довше тропічного року. Довжина року в григоріанському календарі у середньому дорівнює 365,2425 діб, що лише на 26 с переви щує тропічний рік, Григоріанський календар більш точний, тому в ньому менше високосних років, які вводяться для усунення розходження кален даря з відліком тропічних років. У Росії григоріанський календар уведений з 14лютого 1918р. Відмінність між старим і новим стилями складала в XVIII ст. 11 діб, у XIX ст. — 12 діб і в XX ст. — 13 діб. У деяких мусуль манських країнах користуються місячним календарем, в якому початок календарних місяців відповідає моменту появи молодого місяця. Місячний (синодичний) місяць становить 29 діб 12 год 44 хв 2,9 с. 12 таких місяців утворюють місячний рік, який дорівнює 354 добам і виявляється на 11 діб коротшим від тропічного року. У ряді країн Південно-Східної Азії, Ірані, Ізраїлі існують різновиди місячно-сонячного календаря, в якому зміна фаз Місяця узгоджена з початком астрономічного року. В таких календарях важливу роль відіграє період з 19 сонячних років, що дорівнює 235 місячним місяцям (т. зв. Метонів цикл).
