Картопля їстівна

Картопля їстівна — Solanum tuberosum L.

Родина пасльонові — Snlanaceae

Картопля їстівна — Solanum tuberosum L.

Як виглядає? Однорічна трав’яниста рослина, 50—100 см заввишки, з повзкими підземними пагонами, які утворюють бульби. Надземні стебла галузисті, пухнасті від притиснутих до стебла волосків. Листки переривчасто-непарноперисто- розсічені, з 7—11 більшими й меншими листочками, яйце­видні, загострені, з нерівнобоковою основою, зверху голі, знизу пухнасті. Квітки зібрані на верхівці у волотисті су­цвіття, віночок колесовидний, білий, червонуватий, фіолето­вий або синюватий. Плід — куляста зелена ягода 1,5—2 см в поперечнику. Цвіте в червні — липні.

Де росте? Культивують по всій території УРСР. Виса­джують як польову культуру. Продукт харчування, попу­лярний у кожнім домі протягом*майже цілого року. Похо­дить з Південної Америки.

Що й коли збирають? Восени, бульби червоних сортів.

Коли застосовують? Як дієтичний засіб. Картопля має в собі багато органічних і неорганічних сполук, і закладені вони в ній у щонайкорисніших для людського організму пропорціях; крім вуглеводнів (крохмалю), білкових речовин і різних солей,— кальцію, фосфору, заліза, натрію, калію, хлору,— в картоплі є необхідні для людини вітаміни — А, В, Ві, В2, В6, С, D, Р і РР, багато ферментів і органічних кислот, є там і мікроелементи, такі, як марганець, мідь, ко­бальт, нікель, йод та інші, які хоч і містяться тут в дуже малій кількості, проте відіграють важливу роль в обміні речовин. Білки картоплі мають у собі 14 амінокислот з 20, необхідних для побудови клітин нашого тіла. З того часу, як у Європі розповсюдилося вирощування картоплі, зникли тут епідемії цинги, які колись забирали багато життів; харчування картоплею покрило майже 50% потреби орга­нізму в вітаміні С.

Як лікувальний засіб картоплю вживають при виразках шлунку і дванадцятипалої кишки, а саме: сирий сік з чер­воних сортів. Добре вимиті і витерті досуха бульби разом з лушпайками труть на тертці або перемелюють на м’ясо­рубці і сік з крохмалем відтискають через марлю в два шари. Сирий сік п’ють по У2—‘/з склянки (100 мл) тричі на день: натщесерце, перед обідом і перед вечерею, протя­гом 2—3 тижнів. Після тижневої перерви курс лікування повторюють. Всього на курс потрібно 5—15 л сирого соку. При цьому дотримуються щадної дієти; медикаментозне лі­кування і фізіотерапевтичні процедури на той час припи­няють. Хворим на виразкову хворобу рекомендують (для профілактики) восени і навесні (від половини вересня до половини листопада і від половини березня до половини квітня) вживати протягом 2 тижнів сирий сік (можна в наполовину меншій дозі) — зникають болі, відрижка, печія, нудота, нормалізується кислотність шлунка, хворі набувають у вазі, в них зникають запори і здуття кишок. Лікування сирим картопляним соком не спричинює побічних реакцій у організмі (ацетилхолін зменшує головні болі). Компреса­ми з перетертої сирої картоплі лікують імпетігінозну екзе­му (гноячкову).

 

В.В.Кархут, Ліки навколо нас, Видавництво "Здоров'я", Київ, 1973
Попередження: перш ніж скористатися рецептом, порадьтеся з лікарем

 
Розділ сайту: