Циркуляція атмосфери. Як компактний масив суходолу Австралія впливає на вітровий режим, однак вітри приносять мало опадів. Материк знаходиться переважно в субтропічному поясі високого тиску, вісь якого проходить приблизно по 30° пд. ш., і протягом більшої частини року сухі вітри дують з центру материка; ця ситуація найбільш чітко проявляється зимою (з травня по вересень). Літом область низького тиску розвинена над областю Кімберлі на північному заході, куди з боку Тиморського і Арафурського морів спрямовуються теплі вологі вітри — мусони. При цьому в північних районах Австралії вітри дують майже протягом року, і ці місця вважаються одними з найпосушливіших прибережних районів на Землі. Зимою циклони проходять над південними окраїнами материка і Тасманією. Східне узбережжя на півночі від Ньюкасла знаходиться на шляху південно-східних пасатів, які приносять вологе повітря; при підйомі цього повітря на схилах гір Східної Австралії часто ідуть рясні дощі. Зрідка сюди проникають тропічні циклони (урагани) з північного сходу, заподіюючи чималі біди на східному узбережжі між Куктауном і Брісбеном. Ці циклони завдають шкоди також ділянці північно-західного узбережжя між Дербі і Порт-Хедлендом, де вони відомі під назвою «віллі-віллі». У 1974 р. перед Різдвом під час проходження циклону Трейсі було майже повністю зруйноване місто Дарвін.
Опади. Австралія має репутацію аридного материка. Майже 40 % її площі отримує менш як 250 мм опадів на рік і бл. 70 % — менш як 500 мм; остання величина означає межу, нижче за яку вирощування сільськогосподарських культур неможливе без зрошування. Найпосушливіший район знаходиться навколо оз. Ейр у Південній Австралії, де щорічно на площі в декілька тисяч квадратних кілометрів випадає менш як 125 мм опадів. На значно більшій території в центрі Австралії кілька років підряд може не бути значних дощів. Райони, що отримують багато опадів, невеликі за площею і приурочені до місць підйому вологого повітря над орографічними бар'єрами. Рекордно велика кількість опадів — 4500 мм на рік — випадає в невеликому районі поблизу Таллі в Квінсленді, де вологе повітря підіймається над східним схилом плато Атертон. Лише прибережні райони на крайній півночі, сході і південному сході материка, його південно-західна окраїна і Тасманія забезпечені середніми річними сумами опадів понад 500 мм. Сніг регулярно випадає тільки в двох районах: на висотах понад 1350 м в Австралійських Альпах у Вікторії і Новому Південному Уельсі і на висотах понад 1050 м у горах Тасманії. Снігопади в Австралійських Альпах мають важливе господарське значення, оскільки сприяють накопиченню води, яка потім поступає в гідроенергосистему «Сніжні гори», і служать базою для розвитку туризму. Чітко виражена багаторічна тенденція до зменшення потужності і тривалості сніжного покриву в Австралійських Альпах. На більшій частині території Австралії відмічаються значні сезонні відмінності в режимі опадів.
Повсюдно на півночі від тропіка Козерога, а також на східному узбережжі на півдні до кордону штату Вікторія велика частина опадів випадає літом (грудень — березень). На крайній півночі материка буває так, що понад 85 % опадів припадає на перші три місяці року. У південній частині Австралії і на західному узбережжі на півночі від затоки Ексмут опади приурочені до зимових місяців. Для значної частини Австралії також характерна велика мінливість кількості опадів. З відхиленнями вище за норму можуть бути пов'язані місцеві повені, а з відхиленнями нижче за норму — стихійне лихо, особливо там, де щорічно випадає мало опадів. Катастрофічні ситуації виникають у тих випадках, коли протягом декількох років кількість опадів виявляється нижчою від норми. У внутрішніх районах Австралії поширені посухи.
