Мильнянка лікарська — Saponaria officinalis L. (отруйна)
Родина гвоздикові — Caryophyllaceae
Як виглядає? Багаторічна трав’яниста рослина 30—100 см заввишки. Стебла прямі, голі або короткопухнасті, вузлуваті. Листки овально-ланцетні, супротивні, загострені з трьома поздовжніми жилками. Квіти зібрані в щитковидну волоть, на коротких квітконіжках, білі або блідо-рожеві, пахучі. Цвіте в червні — серпні.
Де росте? По всій території УРСР за винятком Полинового Степу,— в чагарниках, на заплавних луках степової і лісостепової зон, в надрічкових лозняках, на піщаних берегах озер, на лісових галявинах і узліссях, в занедбаних квітниках, іноді як декоративна рослина.
Що й коли збирають? Кореневища і корені, пізно восени.
Коли застосовують? Як сечогінний, злегка потогінний* і відхаркувальний засіб (розріджує харкотиння, бо в мильнянці містяться сапоніни), для поліпшення обміну речовин і очищення крові при шкірних хворобах — екземі, псоріазі, фурункульозі (чиряках). Великі дози спричинюють кашель, блювання, болі в животі, пронос, збудження центральної нервової системи, судоми, параліч дихання й іноді смерть.
Застосовують як відвар. На 1 склянку води беруть 1 чайну ложку подрібненого кореня, варять 15 хвилин і п’ють 3—4 склянки на день.
Вживають при шлунково-кишкових захворюваннях (запори), при хворобах нирок, печінки і селезінки. В останньому випадку беруть по 1 чайній ложці кореня мильнянки і кори верби білої на 2 склянки води, кип’ятять 10—15 хвилин і п’ють по 3 склянки на день. (Також при інфекційних хворобах, жовтяниці, ревматизмі — див. Верба біла). Застосовують проти водянки (асциту). Перед тим, як варити, дрібно посічене коріння вимочують 5—6 годин у воді, кілька разів зливаючи піну.
При каменях жовчного міхура 1 столову ложку суміші кореня мильнянки, трави чистотілу і трави звіробою в співвідношенні 5 : 3 : 10 настоюють півгодини на 250 мл окропу і п’ють по 2—3 склянки на день (діє також при здутті кишечника, нудоті).
Напар 1 столової ложки суміші (порівну) кореня мильнянки і листків шавлії настоюють 10 хвилин на 250 мл водії і вживають для полоскання горла при ангінах і для компресів при фурункулах, лускатому лишаї (psoriasis), золотусі.
В домашньому господарстві відвар мильнянки вживають для виведення плям на одязі і для прання вовняних і шовкових виробів.
В.В.Кархут, Ліки навколо нас, Видавництво "Здоров'я", Київ, 1973
Попередження: перш ніж скористатися рецептом, порадьтеся з лікарем
