мильнянка лікарська

Мильнянка лікарська — Saponaria officinalis L. (отруйна)

Родина гвоздикові — Caryophyllaceae

Як виглядає? Багаторічна трав’яниста рослина 30—100 см заввишки. Стебла прямі, голі або короткопухнасті, вузлуваті. Листки овально-ланцетні, супротивні, загострені з трьома поздовжніми жилками. Квіти зібрані в щитковидну волоть, на коротких квітконіжках, білі або блідо-рожеві, пахучі. Цвіте в червні — серпні.

Де росте? По всій території УРСР за винятком Полино­вого Степу,— в чагарниках, на заплавних луках степової і лісостепової зон, в надрічкових лозняках, на піщаних бе­регах озер, на лісових галявинах і узліссях, в занедбаних квітниках, іноді як декоративна рослина.

Що й коли збирають? Кореневища і корені, пізно во­сени.

Коли застосовують? Як сечогінний, злегка потогінний* і відхаркувальний засіб (розріджує харкотиння, бо в мильнян­ці містяться сапоніни), для поліпшення обміну речовин і очищення крові при шкірних хворобах — екземі, псоріазі, фурункульозі (чиряках). Великі дози спричинюють кашель, блювання, болі в животі, пронос, збудження центральної нервової системи, судоми, параліч дихання й іноді смерть.