НА ЗИМОВИЙ СТІЛ ГОТУЄ ЛАСОЩІ
Колись основним знаряддям для збирання врожаю був серп. На його честь назвали восьмий місяць року — серпень. У білоруській мові цей місяць називають жнивцем — пора збирання хлібів.
Місяць літопроводець, присмерк літа, володар жнив, межа і літа і осені, переддень і передвісник золотої осені. Місяць — зірничник, від яскравих зірниць і ясних зірок.
Йде, спішить до кінця літо. Незабаром зустріч з осінню. Літо червлене спішить до фінішу. На вигонах вигоріли і померкли трави. В природі серпень найспокійніший місяць: ні вогкості, ні суховію, ні пекельної спеки. Закінчується збирання хлібів.
З’являються перші пасма жовтого листя в беріз. Медом пахнуть пасіки, яблуками — садки, сіном — скирди, грибами — ліс і навіть промені сонця — близьким золотом осені. Іноді можна зауважити, як в повітрі пливуть срібні ниточки павутиння. Певна ознака закінчення літа.
Надзвичайно чистим і прозоро-кришталевим стало повітря, немовби поцілунок дитини. Захід літа, але продовження життя. Тихий і лагідний смуток за червоним літом наповнює душу. Останні дні місяця лягають біля наших ніг першими жовтими листочками. Попереду — золота осінь.
Про останній місяць літа — серпень — складено також багато прислів’їв, приповідок.
- В серпні всьому свій час: держи рукавиці про запас.
- В серпні до обіду літо, а після обіду осінь.
- В серпні зима з літом бореться.
- В серпні літо назустріч осені біжить підстрибцем.
- Відро води в серпні — болота ложка.
- Грім частий у серпні — на теплу осінь.
- Журавлі в серпні полетіли на південь — ранньою буде зима.
- Листя жовте з’явилося в серпні на деревах — чекай ранньої осені.
- Ніч у серпні довга, а вода холодна.
- Овес і льон у серпні дивись.
- Ожина цвіла за половину серпня — осінь очікується теплою.
- От діждали літа та нажали жита, поставили в копки і вдарили гопки.
- Перед серпневою нічною грозою стоїть волога теплинь.
- Погода в першій половині серпня стала — буде зима довготривала.
- Принеси нам серпок стільки копок, як на небі зірок.
- Рибку в серпні ловив, урожай загубив — зимою нічого їсти.
- Рижик перший — сій жито.
- Серпень-батенько дбайливістю-роботою мужика годує.
- Серпень виймає серпа з-за стріхи, а вересень його ховає.
- Серпень грозовий — на тривалу осінь.
- Серпень — ласун: всього багато.
- Серпень на зимовий стіл готовить ласощі.
- Серпень утоми не знає — все збирає і запасає.
- Серпень-льоноріст запасає полотно.
- Серпневого дня зимовим тижнем не заміниш.
- Серпи в серпні гріють, а вода холодить.
- Той, хто шукає в серпні холоду, натерпиться в зимі голоду.
- Хліборобові в серпні три роботи: косити, орати, сіяти.
- Що в серпні збереш, з тим і зиму проведеш.
1 — Макрини і Дія преподобних.
- День Макрини — показчик осені: зранку йде дощ — початок осені буде дощовий; задощить опівдні — дощовою буде середина осені, дощ піде надвечір — буде з дощами кінець осені.
- На Макрину дощ — в наступному році буде жито.
- На Макрину дощ — не буде горіхів.
- На Макрину мокро — то жнива непогідні.
- Макрина споряджує осінь, Анна (7 серпня) — зиму.
2 — Іллі пророка.
- Грім гримить, то Ілля по небесному мосту на колісниці їде.
- До Іллі гарні рої (пізні не встигнуть запастися кормом).
- Дощ Ілля-пророк тримає і на землю спускає.
- Жито дозріває до Іллі — воно найкраще для насіння.
- Жито дозріває на Іллю, збирається до Успення (28 серпня). Ілля, бог грому і блискавки, впливає на урожай горобини.
- Ілля кинув у воду кригу (вода стала холодною, купатися неможливо).
- Ілля літо кінчає.
- Ілля на полі копи лічить.
- Ілля-пророк годину відволік.
- Ілля-пророк — косовиці строк.
- Літо Ілля-пророк кінчає, жито зажинає.
- Літо на Іллі до обіду, а після обіду осінь.
- Минув Ілля — чекай гнилля (дощів).
- Мужик до Іллі купається, а після Іллі з рікою прощається.
- На Іллю не буде волоття — не буде в млині молоття. '
- На Іллю новий хліб на столі (селяни в цей час уже випікають хліб з нового врожаю).
- На Іллю перше осіннє свято.
- На Іллю в полі не працюють.
- Небо на Іллю цілий день безхмарне — хліб не вродить.
- Ніч після Іллі довга і день короткий.
- Пар до Іллі — після Іллі зяб.
- Пуд меду в сіні до Іллі, після Іллі пуд гною.
- Святий Ілля зажинає жниво.
- Сіно до Іллі і під кущем сушать, а після Іллі на кущі роса не сохне.
- Трудівнику після Іллі дві вигоди: ніч довга і вода холодна. Хмари на Іллю з’являться зранку — наступного року хліб вродить на ранніх посівах; в обід — вродять добре середні посіви; надвечір — вродять пізні посіви.
- Що на Іллі, те і на Воздвиження (27 вересня).
4 — Марії Магдалини рівноапостольної.
- На Марію великі роси — льони будуть сірі й косі.
5 — Трофима і Феофіла мучеників.
- Дощ в цей день помочить — будеш з хлібом.
6 — Бориса і Гліба мучеників.
- Борис і Гліб — дозрів хліб. Борис і Гліб — сіють ранній хліб.
7 — Успення праведної Анни.
- Ранок в цей день холодний — зима буде холодна.
- Яка погода на Анни до обіду — така зима до грудня; яка погода після обіду — така зима після грудня.
9 — Пантелеймона великомученика і зцілителя.
- Передосінній збір лікарських рослин, особливо для лікування свійських тварин.
11 — Калиника мученика.
- Закалинить — на початку вересня не заморозить.
- На Калиника туман — запасай коси на овес з ячменем.
12 — Сили Апостола.
- Кращий строк сіяти озиме жито.
14 — Макавеїв мучеників. Перший Спас (медовий). Перша зустріч осені. Початок Успінського Посту (Спасівка).
- В першого Спаса і роса хороша.
- В першого Спаса — холодні роси.
- Перший Спас — пфший сів, ори під озимину, сій жито.
- Який Маковій, таке й розговіння (28 серпня).
15 — Стефана архідиякона.
- Стефан — сіновал. Косять отаву — траву, що відростає на місці скошеної.
- Який Степан — такий вересень.
16 — Антонія Римлянина.
- На Антонія-вихровія вітер з вихорами — до крутої зими.
- Який Антон-вихровій — такий жовтень.
17 — Євдокії преподобномучениці.
- Коли в цей день дощ — згноїть все сіно.
18 — Іова преподобного.
- Якою погода відмітиться цей день, тим відізветься грудень.
- 19 — Преображення Господнє. Другий (яблучний) Спас.
- Бджола до Спасівки на пана робить, а після Спаса на себе.
- В Спаса всього в запасі: і дощ, і добра погода і різнопогодиця.
- Дощ у цей день зранку — не чекай добра, осінь буде вся мокра.
- Минув Спас — держи кожух про запас На другий Спас і жебрак яблучко з’їсть.
- Після другого Спаса — дощ хлібогній.
- Прийшов другий Спас — всьому час.
- Прийшов Спас — бери рукавиці про запас.
- Прийшов Спас — комарам ввірвався бас, прийде Пречиста (28 серпня) — забере їх нечиста.
- Прийшов Спас — пішло літо від нас.
- Спасівка-ласівка, а Петрівка — голодівка.
- Сухий день на Спаса віщує суху осінь, мокрий — мокру, ясний — сувору зиму.
20 — Дометія преподобномученика.
- Лелеки в цей день готуються до відльоту — осінь буде холодною.
21 — Мирона святителя.
- Мирони-вітрогони куряву по дорозі гонять, за красним літом стогнуть.
- Не відсієшся до цього дня — на наступний рік вродяться лише квіточки.
- Який Мирон — такий і січень.
23 — Лаврентія мученика.
- В цей день опівдні дивляться на воду: якщо тиха — то осінь буде тиха, а зима — без завірюх і злих метелиць.
27 — Михея пророка. Кінець Успенського Посту.
- День з бабиним літом перегукується.
- Журавлі відлетять у цей день — в середині жовтня буде мороз, не полетять — зима прийде пізніше.
- На Міхея дують вітри-тиховії — до погідної осені; буря — до^, непогідного вересня.
28 серпня — 11 вересня. Перше, молоде, бабине літо.
28 — Успення Пресвятої Богородиці (Перша Пречиста).
- День проводів літа і кінець збирання врожаю.
- Початок молодого бабиного літа (28 серпня — 11 вересня).
- До Успення орати — лишню копу нажати.
- На Успення огірки солять, на Сергія (8 жовтня) капусту рубають.
- Озимину сій за три дні до Успення і три дні після Успення.
- Перша Пречиста жито засіває, друга (21 вересня) — дощем поливає, а третя (4 грудня) —г снігом покриває.
- Після Успення сонце засипає.
- Прийшла Перша Пречиста — стає у полі трохи чисто.
- Яка Перша Пречиста — така й осінь.
29 — Нерукотворного образа Господнього. Третій Спас — горіховий, хлібний.
- Третій Спас хліба припас.
- Журавлі відлетять до третього Спаса — на Покрову (14 жовтня) буде мороз, не відлетять — зима пізніше прийде.
Рябчук Василь Петрович
"Календар природи"
Довідкове видання.
