Всесвітній метеорологічний день

Організатор: Організація Об'єднаних Націй

Тема: "Сонце, Земля і погода"

Сонце

Сонце віддає енергію, яка підтримує усе живе на Землі. Воно керує погодою, океанськими течіями та кругообігом води в природі. Воно формує наш настрій та щоденну діяльність. Воно надихає музикантів, фотографів та інших митців.

Сонце - це зірка, подібно тим зіркам, які ми бачимо на нічному небі, однак знаходиться вона набагато ближче. Розташована на відстані майже 150 мільйонів кілометрів від Землі та є серцем нашої Сонячної системи, а також зберігає нашу планету достатньо теплою задля благополуччя живих істот. Протягом більше 4,5 мільярдів років ця гаряча куля палаючої плазми є рушійною силою, що визначає погоду, клімат та життя на Землі.

Вплив Сонця на Землю

Повітря, що нас оточує, складається з різних газів та частинок. Цей шар повітря, відомий як атмосфера Землі, утримується під дією сили тяжіння. Його двома основними компонентами є азот (78%) і кисень (21%). Окрім вмісту кисню, який потрібен людям та іншим організмам для життя, атмосфера має . . . . .

Новий вид хмар – Flammagenitus або Рyrocumulus

В 2017 р. Всесвітня Метеорологічна Організація офіційно додала до Міжнародного атласу хмар кілька нових видів. 

Серед них – Flammagenitus або, як їх ще називають, Pyrocumulus (пірокумулятивні хмари). Раніше цей вид хмар належав до купчастих або купчасто-дощових хмар (коли з них випадали опади). Формування пірокумулятивних хмар спричинено виверженням вулканів, лісовими чи потужними промисловими пожежами або вибухами. Процес горіння спричинює швидкий підйом підігрітого повітря і шлейфу диму. В процесі підйому, завдяки невпорядкованим турбулентним рухам, відбувається втягування до шлейфу холодного повітря ззовні, що посилює його охолодження. Коли повітря достатньо охолоджується і досягає рівня конденсації – починається утворення крапельок і формування купчастої хмари, що й називається Flammagenitus або Pyrocumulus. 

Якщо вологовміст повітря значний і умови для подальшого . . . . .

Метеостанція Сарни

Юні гімназисти, учні 2 -х шостих класів, за ініціативою їх педагога, вчителя географії, директора Сарненської гімназії Тамари Степанівни Шепель, відвідали метеостанцію Сарни Рівненського обласного центру з гідрометеорології. 

За сприяння начальника станції, Лідії Андріївни Собченюк, учням було проведено урок – практикум з теми «Атмосфера».

Технік – метеоролог станції, Оксана Володимирівна Сербіна, ознайомила дітей . . . . .

Народний календар про весну

Погода навесні мінлива. Весни бувають короткі і тривалі, ранні та пізні. «Рання весна нічого не варта». Пізня весна сприятливо впливає на розвиток живої природи, вона настає на початку квітня. «Пізня весна не обдурить». Довгі бурульки - до довгої весни. Ранній виліт бджіл - до довгої, затяжної весни.

За фенологічним календарем весна починається з проталин серед білого снігу і зацвітання сірої вільхи, закінчується в пору відцвітання фруктових дерев і опадання плодів в'яза. Середній термін весни близько 85 днів (орієнтовно з 18 березня до 10 червня).

Навесні з південних країн повертаються птахи. У народі кажуть: «Ластівка весну починає, а соловей закінчує».

Згідно з лісовим календарем Біанки, весна, це час масового прильоту птахів на рідні гнізда. Першими прилітають птахи, які  . . . . .

Одним із видів спостережень та робіт сектору агрометеорології Рівненського ЦГМ у зимовий період є визначення життєздатності озимих зернових культур, озимого ріпаку та багаторічних зернобобових трав.

25 січня 2019 р. метеостанції області здійснили відбір зразків посівів культур для відрощування монолітним способом.

Аналіз результатів відрощування показав, що озима пшениця центральних районів області зазнала пошкодження внаслідок вимерзання – було відмічено 3 % пошкоджених рослин. Пошкоджених рослин у зразках озимого жита північних районів, озимої пшениці, озимого ріпаку та люцерни південних районів області не було виявлено. В більшості днів зимового періоду на території . . . . .