Метеостанція Сарни

Юні гімназисти, учні 2 -х шостих класів, за ініціативою їх педагога, вчителя географії, директора Сарненської гімназії Тамари Степанівни Шепель, відвідали метеостанцію Сарни Рівненського обласного центру з гідрометеорології. 

За сприяння начальника станції, Лідії Андріївни Собченюк, учням було проведено урок – практикум з теми «Атмосфера».

Технік – метеоролог станції, Оксана Володимирівна Сербіна, ознайомила дітей . . . . .

Народний календар про весну

Погода навесні мінлива. Весни бувають короткі і тривалі, ранні та пізні. «Рання весна нічого не варта». Пізня весна сприятливо впливає на розвиток живої природи, вона настає на початку квітня. «Пізня весна не обдурить». Довгі бурульки - до довгої весни. Ранній виліт бджіл - до довгої, затяжної весни.

За фенологічним календарем весна починається з проталин серед білого снігу і зацвітання сірої вільхи, закінчується в пору відцвітання фруктових дерев і опадання плодів в'яза. Середній термін весни близько 85 днів (орієнтовно з 18 березня до 10 червня).

Навесні з південних країн повертаються птахи. У народі кажуть: «Ластівка весну починає, а соловей закінчує».

Згідно з лісовим календарем Біанки, весна, це час масового прильоту птахів на рідні гнізда. Першими прилітають птахи, які  . . . . .

Одним із видів спостережень та робіт сектору агрометеорології Рівненського ЦГМ у зимовий період є визначення життєздатності озимих зернових культур, озимого ріпаку та багаторічних зернобобових трав.

25 січня 2019 р. метеостанції області здійснили відбір зразків посівів культур для відрощування монолітним способом.

Аналіз результатів відрощування показав, що озима пшениця центральних районів області зазнала пошкодження внаслідок вимерзання – було відмічено 3 % пошкоджених рослин. Пошкоджених рослин у зразках озимого жита північних районів, озимої пшениці, озимого ріпаку та люцерни південних районів області не було виявлено. В більшості днів зимового періоду на території . . . . .

Описуючи історію залізниць на Волині, не можна оминути і т.зв. «Поліський трамвай» – нині найдовшу діючу вузькоколійну залізницю України, яка поеднує міста Антонівку та Володимирець. Дата початку будівництва цієї залізниці невідома – є припущення, що вузькоколійку між Антонівкою і Кухітською Волею почали будувати іще у 1895 році, тобто іще до того, як до Антонівки прийшла залізниця широкої колії в 1902 році. Після того, коли в Антонівці з’явилася залізнична станція широкої колії на лінії «Київ – Ковель – Варшава», вузькоколійна залізниця отримала новий поштовх для розвитку, адже фактично вона була єдиним видом комунікації із місцевостями, які знаходилися на півночі Волинського краю.

На початках вузькоколійка використовувалася практично виключно як лісовозна. В період Першої світової війни тут відкрилася гілка Хіночі – Дубровиця – Висоцьк. Активно працювала вузькоколійка і за часів Другої Речі Посполитої. В Антонівці було збудовано депо для паровозів вузької колії.

Залізниця була частково зруйнована у часи Другої світової війни, але уже в . . . . .