Очанка лікарська (світлик) — Euphrasia rostkoviana Hayne. (отруйна)
Родина ранникові — Scrophulariaceae
Як виглядає? Невелика однорічна трав’яниста рослина, напівпаразит на злакових, 10—15 см заввишки. Стебло вкрите волосками. Листки яйцевидні, зубчасті, сидячі. Квітки (віночок) білі з синіми поздовжніми жилками і блідо-жовтим зівом. Смак гірко-солоний, без запаху. Цвіте в липні — серпні.
Де росте? У Закарпатті, Карпатах, Прикарпатті, на Розточчі і в Лісостепу, на пісних луках, по схилах, серед чагарників, на низовинних торфовиськах.
Що й коли збирають? Всю рослину, під час цвітіння, вириваючи її з корінням.
Коли застосовують? Як засіб, що в’яже і діє протизапально, при катарах шлунка з підвищеною кислотністю і катарах товстих кишок, жовтяниці, хрипоті, кашлі і для лікування очей (діє глікозид аукубін).
Готують у вигляді чаю. На 1 склянку окропу беруть 1 чайну ложку трави очанки і настоюють 10 хвилин. П’ють по 1— 3 склянки на день, ковтками. Можна також вживати очанку у вигляді порошку. Вживають по 2 г тричі на день, запиваючи склянкою молока. При метеоризмі (здутті кишечника) 1 столову ложку суміші трави очанки, кореня дягелю лікарського і листків холодної м’яти в співвідношенні 3:2:5 настоюють півгодини в 1 склянці окропу і п’ють тричі на день по 72—1 склянці. При хронічному катарі кишок беруть 1 столову ложку суміші трави очанки, кореня барбарису і квіток терну в співвідношенні 2:4:4 на 1,5 склянки окропу, настоюють півгодини і п’ють ио 1 склянці вранці і ввечері. Крім глікозиду ринантину, діють тут жирна і летка олії, гіркота, дубильні речовини та смоли. Застосовують при атеросклерозі (див. Ожина сиза), також при грудній жабі.
Вживають напар очанки при запаленні очей, повік, при плямах на рогівці, для лікування ячмінців на оці, кон’юнктивітів. Напаром промивають очі, роблять компреси на хворі очі, а всередину при цьому вживають по 2—3 склянки того ж самого напару або тричі на день по 2 г порошку очанки (посилює зір). При постійній сльозотечі, яка посилюється на вітрі, впускають в очі краплі (в 1 склянці води кип’ятять 1 столову ложку насіння кмину і в гарячий непро- ціджений відвар всипають 1 чайну ложку пелюсток — крайових квіток — волошки синьої, 1 чайну ложку подрібненої трави очанки і стільки ж порізаних листків подорожника великого, суворо дотримуючись стерильних умов. У цьому відварі рослини мокнуть одну добу. На другу добу відвар з рослинами проціджують, фільтрують крізь ватку і цими краплями закапують очі кілька разів на день. При золотушному нагноєнні очей суміш трави очанки, квіток льонку, пелюсток волошки синьої і квіток бузини чорної — усього по 1 чайній ложці на 300 мл окропу — напарюють 8 годин і змочену в напарі стерильну ганчірочку прикладають до запалених очей, напаром промивають очі (зір поліпшується). Лікування слід проводити тривало з дотриманням дієти (риб’ячий жир, свіжі яблука, морква або сік з неї, яйця, сметана, гречана каша, свіже смажене м’ясо).
В.В.Кархут, Ліки навколо нас, Видавництво "Здоров'я", Київ, 1973
Попередження: перш ніж скористатися рецептом, порадьтеся з лікарем
