Плаун булавовидний (п’ядич, дереза)

Плаун булавовидний (п’ядич, дереза) — Lycopodium clavatum Д. (отруйна)

Родина плаунових — Lycopodiaceae

Плаун булавовидний (п’ядич, дереза)Як виглядає? Багаторічна трав’яниста рослина, вічнозе­лена, спорова, з повзучими, 1—3 метрів завдовжки стеблами, які тягнуться вгору. Щоб досягти такої довжини стебла, по­трібно 20—30 років. Листки сидять на стеблі та його гілках густо; вони лінійно-ланцетні, загнуті вгору, загострені в дов­гий білий волосок. На кінцях гілок формуються у вигляді вилочки 2, іноді 5 колосків, спрямовані догори, з них напри­кінці липня — в серпні висипається ніжний жовтий, жирний, оксамитистий порошок — спори. Цей порошок не змочується водою.

Де росте? В сухих хвойних і мішаних лісах, іноді серед моху, чагарників (є багато відмін п’ядича) — в Карпатах, на Поліссі, в північній частині Лісостепу (на південь від Хар­кова, Полтави, Києва, по річках доходить до Степу).

Що й коли збирають? Усю рослину, зокрема колоски, зрі­зуючи їх ножицями в тиху вологу погоду (або з росою) в посудину, яка закривається. Курява від спор в повітрі легко займається від вогню. Зберігають спори в цупких паперових торбинках, бо вони дуже текучі (висипаються через наймен­шу дірку). Спори збирають у липні — серпні.

Коли застосовують? Як обволікальний засіб, дуже ніжний індиферентний (негігроскопічний), що не спричинює по­дразнення. В спорах містяться жирна олія і терпен споронін. На 2 склянки холодної води беруть 2 столові ложки спор і, помішуючи ложечкою, варять їх протягом 15 хвилин. Ра­зом зі спорами п’ють відвар по 1 столовій ложці через кож­ну годину — при болях у ділянці сечового міхура, при гострому його запаленні, каменях нирок і сечового міхура та його спазмах, при печінкових коліках, запорах. Якщо немає спор, п’ють напар з гілок плауна (дія алкалоїдів, лікоподину, клаватину, нікотину, клаватоксину).

Застосовують у вигляді чаю. На 1 склянку окропу беруть половину чайної ложки подрібненої рослини, настоюють 10 хвилин і п’ють 1 склянку на день, за кілька разів (чарка­ми) — при нервових і ревматичних болях, а також при хво­робах шлунка і кишок, як болетамувальний, заспокійливий засіб.

Спори плауна використовують як найкращу присипку для немовлят: у дорослих засипають ними запрілі місця, про­лежні, застосовують при свербінні в задньому проході. З сві­жої рослини роблять компреси при судомах у литках, при судинних спазмах. З напару роблять компреси при псоріазі (лускатому 'лишаї)^ гноячкових висипах, корості, на фурун­кули, висипи, що дуже сверблять.

плаун баранець, нитотаОтруйним є плаун баранець, нитота — Lycopodium selago L (дуже отруйний) — рослина 5—25 см завдовжки. Стебло його підняте, неповзуче, вилкувато-гіллясте, без спорових колосків, споран­гії утворює в пазухах листків. Листки лінійно-ланцетні, від­стовбурчені або косо догори спрямовані.

Росте в тінистих лісах Карпат і на Поліссі (Житомирська область, Малинський район, с. Ірша).

Збирають восени, сушать у затінку на протязі і вжи­вають обережно при хронічному алкоголізмі (діють флавоно­вий жовтий кверцетиновий глікозид і алкалоїд селагін, який викликає блювання, пронос). Щоб запобігти винищуванню цієї цінної і досить рідкісної рослини, зрізуючи траву плауна баранцю, треба струсити в грунт безстатеві, вкриті листочка­ми, зимові бруньки, що містяться в пазухах верхніх листоч­ків стебла. Вони легко відпадають і з них у наступному році виросте спорофіт, який утворить спори та за 2—3 роки дасть вегетативне розмноження.                                                                

Застосовують у вигляді відвару. 10 г подрібненої трави плауна баранця варять у 200 мл (1 склянці) води на повіль­ному вогні протягом 15 хвилин. Потім відвар охолоджують, доливають перевареною водою до 200 мл, проціджують, від­тискують і після того, як хворий 3—4 дні не брав у рот хміль­ного, дають йому випити після їди, але на пустий шлунок (увечері) 80—100 мл відвару, а через 3—16 хвилин дають спочатку добре понюхати, а потім випити 3—5 мл улюбле­ного напитку (горілки, вина тощо). Блювання настає через 10—15 хвилин, інколи аж через 1—3 години. Після вжи­вання відвару можуть з’явитися болі всередині, пронос, фібриляція м’язів, погане самопочуття, рідше запаморочення, колапс. Тоді треба хворого покласти навзнак, дати йому по­нюхати нашатирного спирту, а при серцевій слабості ввести камфору під шкіру, дати валідол, нітрогліцерин. Огида до алкоголю настає після 2—3 сеансів, що проводяться з про­міжками в 5—7 днів. У разі рецидиву (через 1/2—2 роки) лі­кування можна повторити.

В.В.Кархут, Ліки навколо нас, Видавництво "Здоров'я", Київ, 1973
Попередження: перш ніж скористатися рецептом, порадьтеся з лікарем

Розділ сайту: