п’ядич

Плаун булавовидний (п’ядич, дереза) — Lycopodium clavatum Д. (отруйна)

Родина плаунових — Lycopodiaceae

Як виглядає? Багаторічна трав’яниста рослина, вічнозе­лена, спорова, з повзучими, 1—3 метрів завдовжки стеблами, які тягнуться вгору. Щоб досягти такої довжини стебла, по­трібно 20—30 років. Листки сидять на стеблі та його гілках густо; вони лінійно-ланцетні, загнуті вгору, загострені в дов­гий білий волосок. На кінцях гілок формуються у вигляді вилочки 2, іноді 5 колосків, спрямовані догори, з них напри­кінці липня — в серпні висипається ніжний жовтий, жирний, оксамитистий порошок — спори. Цей порошок не змочується водою.

Де росте? В сухих хвойних і мішаних лісах, іноді серед моху, чагарників (є багато відмін п’ядича) — в Карпатах, на Поліссі, в північній частині Лісостепу (на південь від Хар­кова, Полтави, Києва, по річках доходить до Степу).

Що й коли збирають? Усю рослину, зокрема колоски, зрі­зуючи їх ножицями в тиху вологу погоду (або з росою) в посудину, яка закривається. Курява від спор в повітрі легко займається від вогню. Зберігають спори в цупких паперових торбинках, бо вони дуже текучі (висипаються через наймен­шу дірку). Спори збирають у липні — серпні.