Рельєф України

Площа Україні — 603,7 тис. км ², протяжність кордонів 6500 км (1050 км — морські). Протяжність: з заходу на схід — 1316 км, з півночі на південь — 893 км.
Більша частина поверхні країни розташована в межах Східно-Європейської рівнини (95% площі), рактіческі на всьому протязі переважає полого-рівнинний рельєф.
Східно-Європейська рівнина майже повністю збігається зі Східно-Європейської платформою. Ця обставина пояснює її рівнинний рельєф, а також відсутність або незначність проявів таких стихійних явищ, як землетруси, вулканізм. Великі височини і низовини виникли в результаті тектонічних рухів, у тому числі і по розломах. Висота деяких пагорбів і плоскогір’їв досягає 600-1000 метрів.
На території Східно-Європейської рівнини платформні відклади залягають практично горизонтально, але потужність їх місцями перевищує 20 км. Там, де складчастий фундамент виступає на поверхню, утворюються височини і кряжі (наприклад, Донецький і Тіманський кряжі). У середньому висота рівнини складає близько 170 метрів над рівнем моря. Найбільш низькі ділянки на узбережжі Каспію (його рівень приблизно на 26 метрів нижче рівня Світового океану).
На Східно-Європейській рівнині в межах України розташовані: низовини: Поліська — на півночі, Придніпровська — в центрі країни, Причорноморська — на півдні; височини: Волинська, Подільська, Придніпровська, Товтри — на заході, Словечансько-Овруцький кряж — на півночі, Донецький кряж і Приазовська височина — на південно-сході; невелику частину країни займають гори (5% площі): Українські Карпати (висота до 2061 м) — на південному заході та Кримські гори — на півдні Кримського півострова.
Загальний план будови поверхні території Україні визначають рівнини і гори. Україна має в цілому рівнинний характер поверхні: 70% Її займають низовини і 25% — Пагорби. Лише 5% площі країни зайняті горами, що піднімаються на крайньому півдні і заході. Рівнинна частина країни має загальний ухил з півночі на південь і з заходу і сходу до Дніпра. Про це свідчить напрямок течії найбільших річок та їх приток. Абсолютні висоти території коливаються від -5 м (рівень води в Куяльницькому лимані) До 2 061 м (г. Говерла). Такий рельєф обумовлений тривалою історією геологічного розвитку території, дією внутрішніх і зовнішніх сил Землі. Найбільші (Східноєвропейська рівнина, Українські Карпати, Кримські гори) І великі (окремі низовини, височини, гірські хребти і масиви) форми рельєфу утворилися, головним чином, внаслідок внутрішніх процесів, тому мають зв’язок з основними тектонічними структурами.
Поверхня великих форм рельєфу ускладнюється меншими формами, створеними переважно зовнішніми процесами — роботою давніх льодовиків і талих льодовикових вод, тимчасових і постійних водотоків, підземних вод, вітру, діяльністю людини. Такими формами рельєфу, зокрема, є пагорби, пасма, кряжі, гори-останці, відроги хребтів, річкові долини, яри, балки, карстові печери, зсуви, кар’єри та терикони в місцях гірничих розробок.