Галузева структура господарства — це сукупність його частин (галузей і підгалузей), що історично склалася внаслідок суспільного розподілу праці. Вона вимірюється у відносних показниках і виражається часткою окремих галузей і підгалузей у загальному обсязі усього виробництва (по вартості). Про галузеву структуру господарства можна судити і по структурі зайнятості економічно активного населення. Виділяється 3 рівні галузевої структури: макроструктура, мезоструктура і мікроструктура. Науково-технічна революція значним чином вплинула на структуру світового господарства, і це можна розглянути на прикладі кожного з рівнів. Макроструктура відбиває найбільші економічні пропорції: між виробничою і невиробничою сферами, між промисловістю, будівництвом, сільським господарством, транспортом і т. п. Саме ці пропорції визначають, до якого типу буде віднесена країна: до аграрного, індустріального або постіндустріального. Якщо до промислових переворотів XVIII—XIX ст. у світовому господарстві переважала аграрна структура, то з другої половини XIX ст. почала складатися індустріальна структура. Під впливом НТР почала складатися постіндустріальна (або інформаційна) структура, для якої характерна зміна пропорції між виробничою і невиробничою сферами на користь останньої. У економічно розвинених країнах процес підвищення питомої ваги промисловості поступається місцем скороченню її для абсолютної кількості зайнятих у матеріальному виробництві загалом. Одночасно відбувається зростання нематеріальної сфери — сфери послуг, науки, культури; число зайнятих в ній починає перевищувати число зайнятих у виробничій сфері. За кількістю зайнятих у невиробничій сфері лідирують США (2/3 всіх зайнятих).
НТР викликала великі прогресивні зміни в структурі матеріального виробництва. Вони виявилися передусім у зміні співвідношення між промисловістю і сільським господарством на користь першого. Це викликано тим, що від розвитку промисловості залежить зростання продуктивності праці у всіх інших галузях господарства, а також підвищення інтенсивності сільського господарства, що набуває все більш індустріального характеру. Зниження частки сільського господарства в структурі господарства відбувається насамперед в економічно розвинених країнах. НТР в цій галузі призвела до збільшення продуктивності праці, скорочення числа зайнятих в сільському господарстві, формування агробізнесу. Мезоструктура матеріального виробництва відображає основні пропорції, що складаються всередині промисловості, сільського господарства тощо. Так, наприклад, у структурі сільського господарства зміни відбуваються повільніше, ніж у промисловості, але помітно, що зростає частка тваринництва (в економічно розвинених країнах воно дає 3/4 валової продукції галузі), в рослинництві збільшується роль технічних і кормових культур, овочів, фруктів. У структурі світової промисловості під впливом НТР відбувається поступове зростання частки обробних галузей і зміна частки добувних галузей, що пов'язано із зменшенням місткості виробництва, зростанням частки синтетичної сировини. Але загальносвітові тенденції і показники приховують значні відмінності між економічно розвиненими країнами і країнами, що розвиваються. Мікрогалузева структура відображає зміни, що відбуваються в окремих видах виробництва, передусім промислового. На перший план все більше виходять новітні наукоємні види машинобудування і хімічної промисловості, такі як виробництво комп'ютерної техніки, засобів автомобілізації, аерокосмічної, лазерної техніки, обладнання для атомної енергетики і т. п. В структурі світового матеріального виробництва також намітилася тенденція до утворення міжгалузевих комплексів.
