Сизаль - це рослина, з якої виготовляють дуже міцні мотузки. Іноді сизаль називають ще агавою сизальською. Своє значення ця рослина набула через те, що у її листі містяться дуже міцні волокна, з яких виготовляють мотузки та канати. Потреба в таких товарах була здавна, особливо на флоті, адже мотузки утримували вітрила каравел і кораблів.
Батьківщиною сизалю скоріше за все є Центральна Америка, а точніше південь сучасної Мексики. Назва рослини походить від невеличкого колоніального порту Сесаль в Мексиці, звідки вперше було відвантажено на корабель листя цієї рослини (в другій половині XVI століття), і згодом потрапило в Європу, де й набуло широкого вжитку і важливого господарського значення.
Квіти сизалю дуже солодкі, і використовуються місцевим населенням для виробництва цукатів та інших солодощів. Листя сизалю вкрите натуральним рослинним воском. З одного гектара сизалю можна зібрати до 60 кілограмів цього цінного продукту.
На сучасному етапі сизаль має дуже велике значення для економіки багатьох країн. Зокрема у величезних обсягах його вирощують на Малих Антильстких островах, Мексиці, Бразилії, Індії, Філіппінах, в країнах Африки (Кенія, Танзанія, Малаві), а також в Індонезії, Новій Гвінеї та Австралії. Однак вже багато років поспіль найбільші обсяги вирощування сизалю має Бразилія (понад 180 тис.тон).
Джерело: Kostyantyn Khimichenko
Природничо-географічне товариство
