9 березня народився видатний український письменник, і геній українського народу - Тарас Григорович Шевченко (1814-1861), якого ми всі знаємо як філософа, поета, художника, однак ми про нього майже нічого не знаємо як географа і картографа. Саме так! Тарас Григорович Шевченко окрім всіх інших досягнень, здійснив вклад і в розвиток географічної науки зокрема. Однак заради справедливості варто зазначити, що його досвід в географії був вистажданий роками заслань і експедицій, а тому його вклад в географію це перш за все результат його тяжкої людської долі.

 

В 1848 році розпочалася Аральська описова експедиція, яку організувало Військове міністерство для знімання й промірювання Аральського моря та вивчення його природних ресурсів, і умов майбутнього судноплавства. Очолив цю експедицію російський географ та мореплавець Олексій Бутаков (його батько служив на флоті пліч-о-пліч з Михайлом Лазарєвим, тим самим, який відкрив Антарктиду).

 

Саме за клопотанням Бутакова до складу експедиції (як художника) було включено Тараса Шевченка. Після знайомства, яке відбулось скоріше за все у травні 1848 в Орській фортеці перед виходом експедиції між Бутаковим і Шевченком виникла міцна дружба, яка трималася майже до останніх днів, і під час експлуатації експедиції Бутаков та Шевченко разом були на шхуні «Костянтин» і жили в одній каюті. Дружні взаємини між ними підтримувалися протягом усього аральського періоду, а потім в Оренбурзі, де на прохання Бутакова Шевченка залишили для остаточної обробки матеріалів експедиції.

 

Протягом усього періоду своєї роботи експедиція зібрала численні зразки ґрунту, гірських порід, флори, провела в мірювання глибин Аральського моря, обстежила острови і визначила характер його берегової лінії по всій її довжині, та найголовніше (за словами Т.Г.Шевченка) - це гідрографія озера, яка була виконана вперше. Особливе місце зайняли метеорологічні дослідження Аралу. Всі дослідження експедиції були представлені в Петербурзі, а сам Бутаков став дійсним членом географічного товариства Російської імперії. Навіть після самої експедиції Шевченко тепло згадував Бутакова у листах до Варвари Рєпніної, Б. Залеського, С. Левицького та інших своїх знайомих, називаючи його другом та товаришем. Вважається, що Бутаков став прообразом капітана у вірші «Ну що б, здавалося, слова..."

 

Головне завдання Тараса Шевченка під час Аральської експедиції - це створення пейзажних малюнків, які можна було б використати в матеріалах експедиції і передати уявлення про ландшафт регіону. З цим завданням Тарас Шевченко справився на відмінно! Цей на період припадає практично половина виконаних його полотнищ. Однак варто зазначити, що незважаючи на величезний особистий вклад Шевченка у вивчення і дослідження Аральського моря, царським режимом його зусилля не були оцінені належним чином. Вся справа в доносах на Шевченка, адже під час експедиції він порушив заборону на листування та малювання, за що був покараний не лише сам Шевченко, але й Бутаков та інші керівники експедиції. Зокрема Шевченку не було присуджено звання "унтер-офіцер". Отже як бачимо, Тарас Шевченко - великий син українського народу, його гордість, який прославив себе не лише як поет, філософ і борець, але й як географ (про що нажаль менш відомо), який брав участь в дослідженні Аральського моря, яке сьогодні переживає свої не найкращі часи.