краєзнавство

Закарпатська область

Закарпаття, Закарпатська область15 ЦІКАВИХ ГЕОГРАФІЧНИХ ФАКТІВ ПРО ЗАКАРПАТСЬКУ ОБЛАСТЬ
1. Закарпатська область - це найзахідніша область України. На околиці селища Соломонове поблизу міста Чоп знаходиться крайня західна точка України.
2. Закарпатська область одна із найменших за площею областей України. Лише Чернівецька область менша за Закарпатську. Площа області - 12.8 тис км². Незважаючи на це, Закарпатська область за площею більша, ніж 40 держав світу, зокрема таких як Ямайка, Ліван, Катар, Гамбія, Кабо-Верде, Люксембург, та ряд інших держав.
3. Закарпатська область єдина із усіх областей України, яка має вихід до державного кордону аж чотирьох європейських держав - Польщі, Словаччини, Угорщини та Румунії.
4. Закарпаття - це справжнє серце Європи (чисто в географічному розумінні), адже за однією із версій, саме в Закарпатській області, на околиці села . . . . .
 

Гусинці - затоплене село

Гусинці - Затоплене селоГусинці

Гусинці - колишнє село на Київщині. Затоплене водами Канівського водосховища у 1971 році. Нині - урочище "Гусинці" на території Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області. 
Село Гусинці зникло з мапи нашої країни, під час спорудження Канівського водосховища у 1978 році. Лишилась лише церква, яка розташовувалася на найвищій точці села та, на відміну від решти будівель, не була затоплена повністю водою.
Яким же було село до того, як пішло під воду?  В часи Гетьманщини Гусинський хутір належав до Вороньківської сотні. 
Пізніше Гусинці стали найпівденнішим поселенням Київського повіту Київського намісництва на лівому березі Дніпра. У радянські часи в селі замість нього була артіль. На початку 19 ст.  село входили до складу Переяславського повіту Полтавської губернії. У радянський період . . . . .

Глиняна гора Калитва

Глиняна гора КалитваЦаричанка. Гора Калитва

     Глиняна гора Калитва висотою 145 м розташована на правому березі річки Оріль на околиці селища Китайгород Царичанського району Дніпропетровської області і є заповідним урочищем з 1982 року.
     Гора Калитва виникла в результаті танення льодовика і складається з моренових наносів. Спочатку на ній переважала степова рослинність, але вона не могла захистити грунт від ерозії. Результатом стала глибока балка, яка перетинає гору. Адже гора складається в основному з глини. З метою збереження гори від подальшого руйнування в результаті ерозії ґрунту, вона була засаджена деревами з ініціативи Панаса Трохимовича Бутенко. Посадки тривали з 1934 по 1967 рр.
     В районі був затверджений приз імені Бутенко. В знак пам'яті і глибокої поваги до організатора збереження природи гори Калитви, біля її підніжжя встановлений пам'ятник у вигляді гранітної брили, на якій викарбувані слова: «Бутенко Панасу Трохимовичу вдячні нащадки за насадження лісу на горі Калитва в 1934-1937 рр.»
     Гора оточена давніми легендами, оповідями і пов'язана з історією становлення незалежності України. Це про гору Калитву йдеться в . . . . .

 

ТОП-10 чудес України

Чорне озеро на КіровоградщиніЧорне озеро на Кіровоградщині ввійшло до ТОП-10 чудес України.Озеро, що в Чорному лісі поблизу села Вoдяне Знам’янськoгo райoну, має офіційну назву Берестувате, але за те, що ніхто не може визначити його глибину, його й прозвали Чорним.Дно в озері, оточеному болотом із мoхoм i папoрoттю, має кілька шарів із тoрфу, oпалoгo листя й гiлoк. Через таку багатошаровість й, напевно, не можуть визначити його глибину. Болото разом із озером займає площу 16 га, але заповідними вважаються тільки 2 гектари цієї місцини.
Одна з особливостей Чорного озера – плаваючі острови, так звані сплавини. Сплавина утворюються шляхом заростання поверхні води сфагнумом, очеретом, папороттю та деревами. У деяких місцях відстань між сплавинами та берегом озера сягає 10-15 метрів. Сплавини постійно «мігрують» поверхнею. Тож стоячи, здавалося б, на березі, можна несподівано опинитись посередині озера. На таких острівках, де ростуть трави і дерева, квітнуть рідкісні орхідеї, а дзеркало озера прикрашають водяні лілії.
Вода у водоймі . . . . .

Тарас Шевченко і географія

ШевченкоШевченко і географія

9 березня народився видатний український письменник, і геній українського народу - Тарас Григорович Шевченко (1814-1861), якого ми всі знаємо як філософа, поета, художника, однак ми про нього майже нічого не знаємо як географа і картографа. Саме так! Тарас Григорович Шевченко окрім всіх інших досягнень, здійснив вклад і в розвиток географічної науки зокрема. Однак заради справедливості варто зазначити, що його досвід в географії був вистажданий роками заслань і експедицій, а тому його вклад в географію це перш за все результат його тяжкої людської долі.
 
В 1848 році розпочалася Аральська описова експедиція, яку організувало Військове міністерство для знімання й промірювання Аральського моря та вивчення його природних ресурсів, і умов майбутнього судноплавства. Очолив цю експедицію російський географ та мореплавець Олексій Бутаков (його батько служив на флоті пліч-о-пліч з Михайлом Лазарєвим, тим самим, який відкрив Антарктиду).
 
Саме за клопотанням Бутакова до складу експедиції (як художника) було включено Тараса Шевченка. Після знайомства, яке відбулось скоріше за все у травні 1848 в Орській фортеці перед виходом експедиції між Бутаковим і Шевченком виникла міцна дружба, яка трималася майже до останніх днів, і під час експлуатації експедиції Бутаков та Шевченко разом були на шхуні «Костянтин» і жили в одній каюті. Дружні взаємини . . . . .

Сторінки