краєзнавство

Глиняна гора Калитва

Глиняна гора КалитваЦаричанка. Гора Калитва

     Глиняна гора Калитва висотою 145 м розташована на правому березі річки Оріль на околиці селища Китайгород Царичанського району Дніпропетровської області і є заповідним урочищем з 1982 року.
     Гора Калитва виникла в результаті танення льодовика і складається з моренових наносів. Спочатку на ній переважала степова рослинність, але вона не могла захистити грунт від ерозії. Результатом стала глибока балка, яка перетинає гору. Адже гора складається в основному з глини. З метою збереження гори від подальшого руйнування в результаті ерозії ґрунту, вона була засаджена деревами з ініціативи Панаса Трохимовича Бутенко. Посадки тривали з 1934 по 1967 рр.
     В районі був затверджений приз імені Бутенко. В знак пам'яті і глибокої поваги до організатора збереження природи гори Калитви, біля її підніжжя встановлений пам'ятник у вигляді гранітної брили, на якій викарбувані слова: «Бутенко Панасу Трохимовичу вдячні нащадки за насадження лісу на горі Калитва в 1934-1937 рр.»
     Гора оточена давніми легендами, оповідями і пов'язана з історією становлення незалежності України. Це про гору Калитву йдеться в . . . . .

 

ТОП-10 чудес України

Чорне озеро на КіровоградщиніЧорне озеро на Кіровоградщині ввійшло до ТОП-10 чудес України.Озеро, що в Чорному лісі поблизу села Вoдяне Знам’янськoгo райoну, має офіційну назву Берестувате, але за те, що ніхто не може визначити його глибину, його й прозвали Чорним.Дно в озері, оточеному болотом із мoхoм i папoрoттю, має кілька шарів із тoрфу, oпалoгo листя й гiлoк. Через таку багатошаровість й, напевно, не можуть визначити його глибину. Болото разом із озером займає площу 16 га, але заповідними вважаються тільки 2 гектари цієї місцини.
Одна з особливостей Чорного озера – плаваючі острови, так звані сплавини. Сплавина утворюються шляхом заростання поверхні води сфагнумом, очеретом, папороттю та деревами. У деяких місцях відстань між сплавинами та берегом озера сягає 10-15 метрів. Сплавини постійно «мігрують» поверхнею. Тож стоячи, здавалося б, на березі, можна несподівано опинитись посередині озера. На таких острівках, де ростуть трави і дерева, квітнуть рідкісні орхідеї, а дзеркало озера прикрашають водяні лілії.
Вода у водоймі . . . . .

Тарас Шевченко і географія

ШевченкоШевченко і географія

9 березня народився видатний український письменник, і геній українського народу - Тарас Григорович Шевченко (1814-1861), якого ми всі знаємо як філософа, поета, художника, однак ми про нього майже нічого не знаємо як географа і картографа. Саме так! Тарас Григорович Шевченко окрім всіх інших досягнень, здійснив вклад і в розвиток географічної науки зокрема. Однак заради справедливості варто зазначити, що його досвід в географії був вистажданий роками заслань і експедицій, а тому його вклад в географію це перш за все результат його тяжкої людської долі.
 
В 1848 році розпочалася Аральська описова експедиція, яку організувало Військове міністерство для знімання й промірювання Аральського моря та вивчення його природних ресурсів, і умов майбутнього судноплавства. Очолив цю експедицію російський географ та мореплавець Олексій Бутаков (його батько служив на флоті пліч-о-пліч з Михайлом Лазарєвим, тим самим, який відкрив Антарктиду).
 
Саме за клопотанням Бутакова до складу експедиції (як художника) було включено Тараса Шевченка. Після знайомства, яке відбулось скоріше за все у травні 1848 в Орській фортеці перед виходом експедиції між Бутаковим і Шевченком виникла міцна дружба, яка трималася майже до останніх днів, і під час експлуатації експедиції Бутаков та Шевченко разом були на шхуні «Костянтин» і жили в одній каюті. Дружні взаємини . . . . .

Сторожинецький дендропарк

Сторожинецький дендропаркСторожинецький дендропарк (Чернівецька область)
 
В далекому 1912 році у лісовому масиві, що належав на той час найвпливовішій єврейській родині Оренштейнів, був заснований один із найстаріших природних шедеврів Центральної Європи - Сторожинецький дендропарк (Чернівецька область). Окрім ландшафтних дизайнерів, до створення парку долучилися і звичайні відвідувачі. Нині це місце називають "Алеєю Дружби". У 1945 році на основі парку було створено навчальний заклад – лісовий коледж, що визначило його подальший розвиток. Садибну будівлю зайняв адміністративний корпус коледжу.
 
За більш як столітнє існування, у парку парку зібрано колекцію із понад тисячі видів: дерева, чагарники, декоративні рослини, квіти, з яких 70% - екзотичні. Асортимент .....

 

Парк Беремицьке

Парк дикої природи БеремицькеПарк дикої природи Беремицьке

Село Беремицьке - поселення доби бронзи, ранньозалізного віку та давньоруського часу. За даними на 1859 рік у козацькому селі Беремицькі (Беремицький, Замовщина) Остерського повіту Чернігівської губернії мешкало 73 особи (36 чоловічої статі та 37 — жіночої), налічувалось 10 дворових господарств. Зараз населення становить 36 осіб.
 
Парк дикої природи «Беремицьке» знаходиться неподалік від міста Остер, на півдорозі між Черніговом і Києвом, орієнтуєтеся на села Козелецького району - Поліське, Євминка і Беремицьке, назву якого і носить парк.
Був створений 2015 року на території 12 гектарів селянських паїв, взятих у довгострокову оренду. Зараз площа сягає до 500 га. До заснування парку дикої природи на Чернігівщині долучилася група інвесторів, до його розвитку також приєднуються різні компанії і волонтери. З 2017 року парк відкритий для відвідування.
 
Основна діяльність парку пов’язана з відновлення екосистем Подесіння. Територія парку розташована на межі Дніпровсько-Донецької западини та Українського кристалічного щита, рух яких доповнений діяльністю останньої великої неврегульованої європейської річки Десна, створив унікальний мозаїчний ландшафт. Придеснянські меандри, вологі луки, евтрофне чорновільхове болото, сосново-дубові суборі та зоогенні поляни дають змогу для проростання великої кількості судинних рослин та проживанню багатьох представників фауни. Особливої уваги заслуговує . . . . .