Татарник звичайний (будяк-дід)

Татарник звичайний (будяк-дід) — Оnорогdon acanthium L.

Татарник звичайний (будяк-дід) — Оnорогdon acanthium L.

Родина складноцвіті — Compositae

Як виглядає? Дворічна трав’яниста рослина 50—200 см заввишки, з 2—3 колючозубчастими гілками, які йдуть вгору. Вся рослина білувато-павутиняста. Нижні листки при основі звуженоперисто-лопатеві, загострені; верхні — сидячі, цілі, двозубчасті. Суцвіття — кулясті кошики, 2—5 см у попереч­нику, одиночні або по 2—3 на верхівці стебла та його відга­лужень. Всі квітки в кошику трубчасті, двостатеві, віночок яскраво-пурпуровий. Листочки обгортки: нижні — шиловид­ні, колючі; зовнішні — настовбурчені, закінчені міцним жов­тим шпичаком. Рослина на смак гірка, неотруйна. Цвіте у червні — вересні.

Де росте? На пустирях, вигонах, схилах, коло доріг, над кручами, також на полях, по всій території УРСР (рудераль­ний бур’ян).

Що й коли збирають? Квітки й пагони з листками під час цвітіння.

Коли застосовують? При кашлі, астмі, для лікування зло­якісних пухлин (як профілактичний засіб після операції), як лікувальний засіб проти раку шкіри, правцю, виразок, вовчанки, скрофульозу і гнійних ран (з чистотілом). У ма­лих дозах татарник збуджує, у великих пригнічує центральну нервову систему; регулює діяльність серця, звужує перифе­ричні судини і підвищує артеріальний тиск та збільшує сечо­виділення. Підвищує тонус гладкої мускулатури і діє кро­воспинно та бактерицидно. Вживання татарника поліпшує са­мопочуття хворого і надає йому бадьорості (дія алкалоїдів, лактону аркціопікрину, також інуліну і сапонінів).

Вживають у вигляді чаю. На 1 склянку окропу беруть 1 столову ложку подрібнених листків або квіток і настоюють 10 хвилин. П’ють по 3—4 склянки на день (також при хворобах сечового міхура, простудних хворобах, ревма­тизмі).

Застосовують у вигляді порошку. Перетерті на порошок листки (без колючок) вживають »по 3—4 чайні, ложки на день, запиваючи водою.

Відваром і настоєм татарника лікують гнійні рани, фу­рункули, запалення гемороїдальних гуль і пухлини різного походження.

В.В.Кархут, Ліки навколо нас, Видавництво "Здоров'я", Київ, 1973
Попередження: перш ніж скористатися рецептом, порадьтеся з лікарем

 
Розділ сайту: