слюда

Алмази. Найвідоміші з коштовних каменів — алмази завдяки їх дуже високій твердості також відіграють важливу роль у промисловості. Техні­чні алмази використовуються головним чином як абразивні матеріали для шліфування і поліровки, а також для буріння твердих порід. З приро­дних алмазів лише невелика частина (за масою) ювелірна, інші — техні­чні кристали неювелірної якості (борт і карбонадо). Борт і карбонадо (чо­рні алмази) — це щільні скритокристалічні або зернисті агрегати. Техні­чні алмази отримують також штучно. У США виробляються тільки син­тетичні алмази. Природні алмази виявлені в Арканзасі і Колорадо, однак їх видобуток економічно недоцільний. Алмази зустрічаються переважно в трубчастих тілах — трубках вибуху (діатремах), складених вулканіч­ною породою — кімберлітом. Однак значна частина алмазі в добувається з алювіальних розсипних родовищ, що утворилися внаслідок розмиву кімберлітових трубок. Бл. 90 % світового видобутку природних технічних алмазів у 1993 р. припадало на частку п'яти країн: Австралії (44,3 %), Конго (ДРК, 16,2 %), Ботсвани (12,2 %), Росії (9,3 %) і ПАР (7,2 %). Світовий видобуток алмазів у 1993 р. становив 107,9 млн каратів (одини­ця маси коштовних каменів карат дорівнює 200 мг); у тому числі техніч­них алмазів було видобуто 91,2 млн каратів (84,5%), ювелірних — 16,7 млн каратів (15,5 %). В Австралії і Конго (ДРК) частка ювелірних алмазів становить всього 4 5 %, в Росії — бл. 20 %, у Ботсвані — 24—25 %, ПАР — понад 35 %, в Анголі і Центральноафриканській Республіці — 50—60 %, у Намібії — 100 %. У Росії алмази добувають в основному в Якутії (Саха), у розсипах зустрічаються алмази на Уралі. Великі родовища алмазів від­криті в Архангельській області.

. . . . .