дягель лікарський

Дягель лікарський — Archangelica officinalis (Moench.) Hoffm.

Родина зонтичні— Umbelliferae

Як виглядає? Дворічна рослина 1—2 м заввишки. Коре­невище вкорочене, циліндричне, зверху буре, всередині біле, зі своєрідним приємним запахом, гострогіркувате на смак, до 5 см завтовшки, коли його переламати, виділяє молочний сік. Листки крупні з великими здутими піхвами, частки їх великі, дво-, триперисті, по краях пилчасті. Зонтик великий, багатопроменевий. Квітки зеленувато-білі. Плід — плоска двосім’янка з крилами по боках. Цвіте в червні — липні.

Де росте? На Поліссі, в Лісостепу, Степу (по берегах річок Осколу, Дінця, Красної) — по всій території УРСР, крім Криму, по болотах, біля берегів річок, на вологих міс­цях. Його родич Angelica silvestris L.— дудник лісовий ви­являє таку саму дію, як дягель лікарський.

Що й коли збирають? Кореневища й корені, восени піс­ля того, як зів’яло листя. Миють, ріжуть на куски попереч­но, нанизують на нитку і сушать у затінку або біля печі. В них містяться: летка олія (терпен тимол), дубильні речо­вини, ангелікова смола, ангелікова, валеріанова й оцтова кислоти, крохмаль, цукор, гіркота, фурокумарин.

Коли застосовують? Як сечогінний і вітрогінний засіб, який знеболюе і діє протиспазматично, збуджує перисталь­тику кишок і поліпшує травлення. Зі зварених на цукрі свіжих коренів дягелю готують смачний цукат, що знижує процеси бродіння і гниття у кишках, виявляє вітрогінну дію. Як відхаркувальний засіб дягель швидко видаляє лип­ке та в’язке харкотиння з бронхів, тонізує серцево-судинну і центральну нервову системи (нри іпохондрії й істерії, паралічах, нетриманні сечі), гонить жовч.