земна кора

Земна кора — тонка зовнішня оболонка Землі середньою потужні­стю 32 км. Найбільш тонка вона під океанами (від 4 до 10 км), а най­більш товста — під материками (від 13 до 90 км). На кору припадає приблизно 5 % об'єму Землі. Розрізнюють континентальну й океаніч­ну земну кору. Існують також райони з корою перехідного типу, де океанічна кора повільно перетворюється в континентальну або, на­впаки, частина континентальної кори перетворюється в океанічну. Такого роду трансформації відбуваються в процесі часткового або повного плавлення, а також внаслідок динамічних процесів у земній корі. Майже третину земної поверхні становить суша, що складаєть­ся з шести материків (Євразії, Північної і Південної Америки, Афри­ки, Австралії та Антарктиди), островів і груп островів (архіпелагів). Більша частина суходолу розташована у Північній півкулі.