Виноград благородний

Виноград благородний (справжній) — Vitis vinifera L.

Виноград благородний (справжній) — Vitis vinifera L.

Родина виноградові — Vitaceae

Як виглядає? Багаторічний дерев’янистий виткий кущ 150—400 см заввишки, з вусиками стеблового походження. Листки чергові, три-, п’ятилопатеві, великозубчасті з при­листками. Квітки дрібні, зеленувато-жовті, запашні, мають зачаткову чашечку і п’ятипелюстковий зрослий віночок (в ковпачок).

Ягоди соковиті, зелені або темно-червоні, дозрівають у серпні — вересні. 6 багато сортів винограду. В соку ягід містяться близько 19% цукрів, органічні кислоти (винна, яблучна, цитринова, янтарна, щавлева, мурашина), солі ка­лію, кальцію, магнію, заліза, ферменти, пектинові і дубильні речовини, вітаміни А, Ві, С. За своїм хімічним складом вино­градний сік нагадує жіноче молоко. Цвіте виноград у трав­ні — червні.

Де росте? Можна вирощувати як культурну рослину май­же по всій території України, але найбільш поширена рос­лина в степових і лісостепових районах, в Закарпатській об­ласті і особливо в Криму.

Що й коли збирають? Листки — в травні, ягоди — в серп­ні — вересні.

Коли застосовують? Як засіб, що посилює обмін речовин, і підвищує тонус організму хворої людини. Ягоди (можна також пастеризований сік) вживають при схудненні, шлун­ково-кишкових захворюваннях, при функціональних невро­зах з підвищеною кислотністю шлункового соку, при спас­тичних і атонічних запорах, геморої, як легкий проносний засіб, потогінний, як сечогінний засіб при нефритах і сечо­кам’яній хворобі, при хворобах печінки. Вживають при не­докрів’ї і виснаженні нервової системи, при хронічних брон­хітах (збільшує виділення харкотиння), при емфіземі ле­гень, для підвищення апетиту і як загальнозміцнювальний засіб у початковій стадії туберкульозу легень. Виноград по­ліпшує кровообіг, знижує кров’яний тиск. Великий вміст цукрів, вітамінів, солей і органічних кислот зумовлює ліку­вальний ефект при різних хворобах. Починають лікування з добової кількості (1 кг), яку ділять на три порції: першу з’їдають вранці натщесерце, другу — за годину до обіду і третюА ввечері. Поступово добову кількість винограду збільшують до 2 кг. Курс лікування становить 4—6 тиж­нів. На цей час не рекомендується їсти жирне м’ясо \ пити молоко, пиво, спиртні напої і мінеральні води.

Відвар сушеного винограду з додаванням невеликої кіль­кості соку цибулі вживають як засіб від кашлю і охрип­лості. Листки винограду, багаті на вітамін С, йдуть у стра­ви (салати). Порошок з висушених листків вживають усе­редину (2—4 г на день) як кровоспинний засіб, зокрема при маткових кровотечах. Подрібнені листки прикладають до гнійних ран і виразок. Відваром або настоєм виноградних листків полощуть горло при ангінах і роблять з нього при­мочки при шкірних хворобах. Протипоказане лікування ви­ноградом при діабеті, виразках у роті і зіпсованих зубах, при хронічних проносах, тяжкій формі туберкульозу й ожи­рінні.

Стародавній грузинський лікарський порадник «Усцоро карабадіні» рекомендує кожному, хто хоче якнайдовше, до похилого віку, зберегти квітуче здоров’я, з’їдати вранці натщесерце по ЗО ягідок стиглого сирого винограду без кісточок.

В.В.Кархут, Ліки навколо нас, Видавництво "Здоров'я", Київ, 1973
Попередження: перш ніж скористатися рецептом, порадьтеся з лікарем

 

 
Розділ сайту: