Виноград благородний

Виноград благородний (справжній) — Vitis vinifera L.

Родина виноградові — Vitaceae

Як виглядає? Багаторічний дерев’янистий виткий кущ 150—400 см заввишки, з вусиками стеблового походження. Листки чергові, три-, п’ятилопатеві, великозубчасті з при­листками. Квітки дрібні, зеленувато-жовті, запашні, мають зачаткову чашечку і п’ятипелюстковий зрослий віночок (в ковпачок).

Ягоди соковиті, зелені або темно-червоні, дозрівають у серпні — вересні. 6 багато сортів винограду. В соку ягід містяться близько 19% цукрів, органічні кислоти (винна, яблучна, цитринова, янтарна, щавлева, мурашина), солі ка­лію, кальцію, магнію, заліза, ферменти, пектинові і дубильні речовини, вітаміни А, Ві, С. За своїм хімічним складом вино­градний сік нагадує жіноче молоко. Цвіте виноград у трав­ні — червні.

Де росте? Можна вирощувати як культурну рослину май­же по всій території України, але найбільш поширена рос­лина в степових і лісостепових районах, в Закарпатській об­ласті і особливо в Криму.

Що й коли збирають? Листки — в травні, ягоди — в серп­ні — вересні.

Коли застосовують? Як засіб, що посилює обмін речовин, і підвищує тонус організму хворої людини. Ягоди (можна також пастеризований сік) вживають при схудненні, шлун­ково-кишкових захворюваннях, при функціональних невро­зах з підвищеною кислотністю шлункового соку, при спас­тичних і атонічних запорах, геморої, як легкий проносний засіб, потогінний, як сечогінний засіб при нефритах і сечо­кам’яній хворобі, при хворобах печінки. Вживають при не­докрів’ї і виснаженні нервової системи, при хронічних брон­хітах (збільшує виділення харкотиння), при емфіземі ле­гень, для підвищення апетиту і як загальнозміцнювальний засіб у початковій стадії туберкульозу легень. Виноград по­ліпшує кровообіг, знижує кров’яний тиск. Великий вміст цукрів, вітамінів, солей і органічних кислот зумовлює ліку­вальний ефект при різних хворобах. Починають лікування з добової кількості (1 кг), яку ділять на три порції: першу з’їдають вранці натщесерце, другу — за годину до обіду і третю^А ввечері. Поступово добову кількість винограду збільшують до 2 кг. Курс лікування становить 4—6 тиж­нів. На цей час не рекомендується їсти жирне м’ясо \ пити молоко, пиво, спиртні напої і мінеральні води.

Відвар сушеного винограду з додаванням невеликої кіль­кості соку цибулі вживають як засіб від кашлю і охрип­лості. Листки винограду, багаті на вітамін С, йдуть у стра­ви (салати). Порошок з висушених листків вживають усе­редину (2—4 г на день) як кровоспинний засіб, зокрема при маткових кровотечах. Подрібнені листки прикладають до гнійних ран і виразок. Відваром або настоєм виноградних листків полощуть горло при ангінах і роблять з нього при­мочки при шкірних хворобах. Протипоказане лікування ви­ноградом при діабеті, виразках у роті і зіпсованих зубах, при хронічних проносах, тяжкій формі туберкульозу й ожи­рінні.