Радіоактивне випромінювання води в океані у 180 разів менше від випромінювання, яке діє на все живе на гранітних скелях, і у 46 разів менше від випромінювання з осадочних порід суходолу. Тому тварини, що населяють океан, звикли до дуже слабкого опромінення.
Підвищення його може мати для них важкі безповоротні наслідки. За даними вчених, з ікри риби, яка зазнавала штучного радіоактивного опромінення, розвивалися потворні нежиттєздатні мальки. Вивчаючи усі види руху і перемішування води в глибинах океану, вчені прийшли до висновку, що поновлення придонних вод океану відбувається протягом 200— 300 років. Радіоактивними речовинами заражені водорості і донні організми в Ірландському морі і в деяких районах поблизу берегів Північної Америки.
З розвитком атомної промисловості зростає кількість відходів, що скидаються в океан, а це загрожує важкими наслідками. Інше джерело забруднення океану — нафта. Вона стікає в море з прибережних нафтових промислів, скидається при очищенні нафтоналивних суден і забруднює води і береги при аваріях танкерів. Очищати суднові цистерни поблизу берегів не дозволяється, але цю вимогу не скрізь виконують. Нафта шкідливо впливає на прибережну фауну і флору, забруднює пляжі, губить рибу і водоплавну дичину. Скидання неочищених промислових стоків у гирла річок перешкоджає заходу в них риби для ікрометання.
