Загальна характеристика Південної Америки

Південна Америка — південний материк Західної півкулі, між Тихим океаном на заході і Атлантичним океаном на сході, Карибським морем на півночі і Магеллановою протокою на півдні, від 12°28' пн. ш. до 53°55' пд. ш. Сполучений Панамським перешийком з Північною Америкою. Площа з островами [арх. Вогняна Земля, Чилійський, Фолклендські (Мальвінські) о-ви, Галапагос тощо] 18,28 млн км2. Найбільша довжина 7150 км, ширина 5100 км. У рельєфі виділяються могутній гірський пояс Анд (г. Аконкагуа, 6959 або 6960 м) на півночі і заході і платформний, рівнинно-плоскогірний схід. Підняттю платформи відповідають плоско­гір'я Гвіанське (г. Небліна, 3014 м) на північному сході і Бразильське (г. Бандейра, 2890 м) на сході, розділені прогином, зайнятим Амазонсь­кою низовиною (Амазонією). У крайових і передгірських прогинах між плоскогір'ями і Андами лежать рівнини і низовини: Оріноко і Внутрішні рівнини (Пантанал, Гран-Чако, Межиріччя і Пампа); на півдні від неї, на південному сході, підіймається до 2200 м плато Патагонії. На плоско­гір'ях великі родовища залізних і марганцевих руд, бокситів, кольорових і рідких металів; у передгірських і міжгірських прогинах Анд — нафти і газу; в горах — родовища руд міді, поліметалів, олова тощо.

Клімат переважно субекваторіальний і тропічний, в Амазонії еквато­ріальний, постійно вологий, на півдні — субтропічний і помірний. Вся північна рівнинна частина Південної Америки до південного тропіка має середньомісячні температури 20—28 °С. Літом (у січні) вони знижуються на півдні до 10 °С, взимку (в липні) на Бразильському плоскогір'ї до 12 °С, у Пампі до 6 °С, на плато Патагонії до 1 °С і нижче. Найбільшу кількість опадів на рік отримують навітряні схили Анд у Колумбії і Пів­денному Чилі (5—10 тис. мм), Західна Амазонія і прилеглі схили Анд, східні схили Гвіанського і Бразильського плоскогір'їв (2—3 тис. мм), на іншій території сходу до 35° пд. ш. випадає на рік 1—2 тис. мм. Посушливі (150—200 мм і менше) області — на заході від Пампи, Патагонія, південь Центральних Анд і особливо тихоокеанський схил між 5—27° пд. ш.

Бі­льшість річок належить басейну Атлантичного океану; найбільші — Ама­зонка, Парана з Парагваєм, Оріноко. Річки плоскогір'їв порожисті і, як і в Андах, багаті гідроенергією. На низовинах великі річки судноплавні. У ґрунтовому покриві в жаркому поясі переважають латеритні (фералітні і феритні) червонобарвні типи ґрунтів, у субтропіках — червонувато-чорні і сіро-коричневі, у помірних широтах — бурі (лісові на заході і на­півпустельні на сході). Амазонія, східні схили плоскогір'їв і Анд (до 18° пд. ш.) покриті вічнозеленими вологими екваторіальними і тропічними лісами з цінними видами дерев (каучуконос гевея, червоне дерево, ка­као, хінне дерево), на інших рівнинах і плоскогір'ях — савани і рідколіс­ся; у субтропіках — прерії, степи і напівпустелі, у помірному поясі на заході — вічнозелені мішані ліси, на сході — чагарникові напівпустелі.

женский сайт q-wel.com - это крупнейший мужской и женский сайт красоты и здоровья, который поможет вам стать более красивыми и здоровыми, чувствовать себя намного лучше и радоваться жизни каждый день!

Дуже багата і своєрідна фауна Південної Америки належить до неотропічної області Неогеї і відрізняється великою кількістю ендеміків: лінив­ці, мурашкоїд, броненосці, широконосі мавпи, пума, ягуар, пекарі, ну­трія, морські свинки тощо. З птахів — нанду, гоацин, тукани та інші. Різноманітна фауна плазунів, риб і комах. На території Південної Аме­рики розташовані держави: Аргентина, Болівія, Бразилія, Венесуела, Гайана, Колумбія, Парагвай, Перу, Сурінам, Уругвай, Чилі та Еквадор, а також володіння Франції Гвіана; до Південної Америки відносяться Фолклендські (Мальвінські) о-ви.

Розділ сайту: