Львівська залізниця нагадує, що з 6 квітня проїзні документи на залізничний транспорт реалізовуватимуть із внесенням іменних даних пасажира. Із 6 квітня 2013 року оформлення проїзних документів на поїздку залізничним транспортом здійснюватиметься за новими правилами, а саме з внесенням до проїзних документів прізвища та імені пасажира зі слів особи, яка купує квитки (здійснює оплату). Документ, який засвідчує особу, буде необхідно пред’являти лише при посадці в поїзд.

     У разі оформлення проїзних документів з використанням мобільного зв’язку, Інтернету, спеціалізованих автоматів самообслуговування тощо прізвище та ім’я особи, яка буде здійснювати поїздку, зазначає особа, яка здійснює оформлення та оплату проїзного документа.

     Це нововведення врегульоване постановою ...

Ми раді повідомити нашим користувачам,що тепер на нашому ресурсі доступний щоденник погоди школяра не лише для міста Рівне, але і для школярів міст Сарни та Дубно.
Дані з метеостанцій Рівне, Сарни, Дубно.

Щоденник відображає стан погоди на 15 годину місцевого часу. Оновлення щоденно орієнтовно о 15.30.

Дякуємо за те, що Ви  нами.

     4 квітня відзначається День веб-майстра. Дата цього свята вибрана невипадково: якщо придивитися, можна помітити, що цифри 4.04 дуже нагадують по своєму написанню помилку 404 («Сторінка не знайдена»), що має пряме відношення до роботи веб-майстрів. До того ж ця дата збігається з Міжнародним днем ??інтернету.

      Веб-майстер - професія досить нова, вона з'явилася зовсім недавно, в століття розвитку інтернету. Веб-майстер, або «керуючий» сайтом, - це людина, що займається розробкою веб-сайту.

     Вперше термін «веб-майстер» ввів в обіг «праотець» Інтернету Тім Бернерс-Лі в документі «Керівництво за стилем гіпертексту в онлайні» в 1992 році. На початку 1990-х, коли «загальнодоступний» Інтернет ще тільки починав розвиватися, функціонал перших веб-майстрів був дуже різноманітним ...

     Кожна людина любить «поприколюватися» над ким-небудь, пожартувати або розіграти, але один день в році цим займаються абсолютно всі, від дитини до дорослого, від студента до ділової людини. Але ось чому цей день припадає саме на 1квітня, точно сказати ніхто не може. На цей рахунок існує кілька версій, одні приписують зародження цього свята Стародавньому Риму, де в середині лютого (а зовсім не на початку квітня) святкувалося свято Дурних. Інші переносять зародження свята в древню Індію, де 31 березня відзначали свято жартів. 1-го ж квітня в стародавньому світі жартували тільки ірландці, та й то на честь Нового року.

     Є й версія, за якою цього свята ми зобов'язані неополітанскому королю Монтерей, якому на честь свята з нагоди припинення землетрусу піднесли рибу. Через рік цар зажадав таку саму. Такий же не знайшли, але кухар приготував іншу, вельми нагадує потрібну. І хоча король розпізнав підміну, він не розгнівався, а навіть розвеселився. З тих пір і увійшли в звичай першоквітневі розіграші.

     Коли і ким це свято було завезено до нас точно не відомо.

Квітень-первоцвітень

Назва цього місяця пов’язана з цвітінням квітів. Місяць — цвітень. Весна повністю вступає в свої права.

Місяць-пустун, хитрюга, лукавець. Провісник літа. Дзвінкий, голубий, променистий місяць чистоти, очищення природи, її розквіту.

У лісі розпускається медуниця. Її віночок — чудо природи: спочатку рожевий, потім пурпурово-фіолетовий. У перші походи вирушають грибники за печерицями. Зацвітає сіра вільха — із розчепірених шишок сиплеться жовтий пилок.

У бездонному небі тріпочуть жайворонки. І тоді здається, що між ними і землею натягнуті срібні ниточки із дзвіночками. Голосно співають зорянки, токують дятли. З захватом продовжують весняні гуляння довгохвості сороки. Перші концерти дають жаби, які в цей час відкладають ікру.

• Все частіше і частіше посміхається сонечко. Сяє над землею посмішка квітня.
• Вишні і терен зацвіли — сійте кукурудзу.
• Вишні пишно цвітуть — жито рано квітуватиме.
• Від снігу до листя — такий квітневий водолій.
• Вільха зацвіте — ...

      Це генетична класифікація кліматів, яка пояснює умови їх формування. В основі класифікації є загальна циркуляція атмосфери, що виражається в переважанні повітряних мас певного географічного типу. Б.П. Алісов виділяє сім основних кліматичних поясів (зон): екваторіальний,  два тропічних, два помірних та два арктичних (по одному у кожній півкулі). У кожному поясі протягом усього року переважає одна повітряна маса, відповідно екваторіальне повітря тропічне, помірне (або полярне) та арктичне (антарктичне) повітря (мал. 8.1.). Між цими основними поясами Б.П. Алісов виділяє по три  перехідні пояси у кожній півкулі. Це пояс екваторіальних мусонів (субекваторіальний), субтропічний та субарктичний (субантарктичний).

     Межі поясів визначаються за середнім багаторічний положенням кліматологічних фронтів земної кулі. Так, тропічні пояси обмежуються літнім положенням   тропічних фронтів та зимовим положенням полярних фронтів. Тому тут увесь рік переважає тропічне повітря. У субекваторіальному поясі влітку панує екваторіальне повітря і це буде вологий сезон року, а взимку – тропічне повітря і відповідно сухий сезон. Субтропічний пояс простягається між зимовим та літнім положенням полярних фронтів, тому тут взимку переважає полярне повітря, а влітку тропічне. Субарктичний пояс простягається між зимовим  та літнім положенням арктичного (антарктичного) фронту і відповідно взимку панує арктичне (антарктичне) повітря, а влітку – полярне. Отже, у перехідних поясах влітку панує повітря  південнішого основного поясу, а взимку – північнішого. Відповідно до своїх властивостей повітряні маси і визначають основні властивості клімату поясів, оскільки повітряна маса формується під впливом радіаційного і теплового балансів даної місцевості.

     Перш за все ідея тісного зв’язку типів клімату з географічними ландшафтами відбита у вченні В.В. Докучаєва про зони природи в 1900 р. Використовуючи цю ідею Л.С.Берг в 1925 р. запропонував свою класифікацію. У ній типи клімату діляться на клімати рівнин та гір. У кліматах рівнин Л.С.Берг виділяє кліматичні зони у відповідності з однойменними ландшафтними зонами. Але не всі кліматичні зони повністю співпадають з межами зон рослинності та грунтів.

     Класифікація кліматів  Л.С.Берга проста і зручна. Вона підкреслює, що між кліматом, рельєфом, ґрунтовим та рослинним покривом спостерігається тісний зв’язок і взаємодія. Справді, при просуванні з півночі на південь кількісні зміни метеорологічних величин призводять до якісних змін природи, що виражається у закономірній зміні ландшафтів. Отже, в утворенні цих ландшафтів клімат відіграє провідну роль. Нам лише залишається характеризувати клімат конкретної ландшафтної зони. Л.С.Берг у кліматі рівнин виділяє 12 кліматичних зон.