Середні температури найтеплішого та найхолоднішого місяців дають більше інформації про тепловий режим місцевості. Але при вивченні температурного режиму земної кулі використовують і середні річні температури. При аналізі цієї карти можна зробити висновок про вплив географічної широти на розподіл температури. Вона при віддаленні від екватора поступово знижується так само, як радіаційний баланс земної поверхні. Оскільки поблизу екватора тепло протягом усього року, то спочатку при віддалені від екватора вона знижується повільно, а далі горизонтальні градієнти температури збільшуються.

          Але у багатьох місцях земної кулі ...

          Для вивчення основних географічних особливостей розподілу температури повітря  на земній кулі  використовують середні річні, а частіше середні місячні температури повітря. Оскільки неперіодичні зміни температури повітря кожного року  залежать від переважання різних повітряних мас, то й середня річна температура повітря в кожному місці змінюється від одного до іншого року. Так, у Києві середня річна температура повітря дорівнює 7,2⁰С. Найнижча річна температура була в 1912 р. і становила 5,1⁰С, а найвища – в 1975 р. і становила 9,7⁰С.

          Середні місячні температури змінюються ще у більших межах. Так, середня температура

          Земля разом з атмосферою, окремо атмосфера й земна поверхня перебувають у стані теплової рівноваги, якщо розглядати їх за тривалий час. Середні температури їх за окремі роки змінюються, а від одного багаторічного періоду до іншого залишаються майже незмінними. Тому можна вважати, що надходження і витрати тепла за достатньо тривалий період будуть однаковими або майже однаковими.

          Земля отримує тепло, частково засвоюючи сонячну радіацію в атмосфері, але більшою мірою на земній поверхні. Втрачає вона тепло шляхом власного випромінювання довгохвильової радіації земної поверхні та атмосфери у світовий простір. За теплової рівноваги Землі в цілому надходження сонячної енергії на верхню межу атмосфери і витрати її у світовий простір мають бути рівними. На верхній межі атмосфери повинна існувати промениста рівновага, а радіаційний баланс дорівнюватиме нулю.

          Сама атмосфера отримує тепло, засвоюючи сонячну та земну радіацію і втрачає тепло, випромінюючи радіацію донизу і догори. Крім того, вона обмінюється теплом ...

          Метеорологія та кліматологія, як і будь-які інші науки, має задовольняти практичні потреби суспільства. Тим більше, що метеорологічні умови справляють величезний різнобічний вплив на діяльність людини. Величезної шкоди завдають такі стихійні лиха, як посухи, сильні вітри, повені. Інколи вони вражають господарства цілих держав і навіть супроводжуються людськими жертвами. Великої шкоди господарству завдають і такі явища, як сильні зливи та снігопади, гроза, град, сильні морози, приморозки, ожеледь, тумани, хуртовини, пилові бурі, суховії, велика спека тощо. 

          Для зменшення негативного впливу небезпечних явищ природи державна гідрометеорологічна служба повинна: а) забезпечувати різні галузі народного господарства та армію поточною гідрометеорологічною інформацією; б) організовувати детальне вивчення умов виникнення та поширення небезпечних метеорологічних явищ погоди; в) попереджати керівні органи різних рівнів держави про можливе виникнення небезпечних явищ; г) розробляти методи активного впливу на розвиток цих явищ; д) визначати кліматичні характеристики, які необхідні при проектування доріг, мостів та інших споруд.

          Найбільше залежить від погоди та клімату ...

Березень-весновій

          Місяць назвали так тому, що в березні плаче білокора береза, коли наші предки вирубали значні ділянки березового лісу для землеробства, була поширена назва «березоль», утворена з основ двох слів — «береза» і «золи». До речі, є таке народне прислів’я про березовий сік: «Парубок нап’ється — велетнем стане, дівчина нап’ється — коханого зустріне».

          Березень — первісток весни, спадкоємець лютого, провісник квітня, ранок весни і ранок року. Це місяць — сонцегрій, весновій, вітроніс.

          На початку березня починає наспівувати пісні вівсянка: «Покинь сани, візьми віз, викинь шубу, з печі злізь». Молочно-білими дзвіночками пролісків подекуди вкрилися галявини в лісі. Обвішується довгастими ліхтариками, кудлатими сережками цвіту ліщина. Ніби зірочки, з’являються золотаво-жовті монетки-квіточки мати-й-мачухи.

          У річках нереститься риба, вилазять погрітися із вуликів після довгої зими бджоли. Повертаються до рідних домівок журавлі. З завмиранням серця слухаємо журавлине «кур-ли... кур-ли...». Летять лелеки, польові жайворонки, згодом появляються дзвінкоголосі зяблики. Метушаться сороки-вертухи, будують свої гнізда. Літають воронячі зграї. Особливо крикливими і непосидющими стають дятли. Відгуляли весілля вовки та лисиці. Очікують перший

          Приморозком називають зниження температури приземного шару повітря або поверхні грунту до 0⁰ С і нижче в час вегетації рослин на фоні позитивних середніх добових температур повітря. Приморозки зумовлюються як добовим ходом температури повітря, так і неперіодичними її змінами. Обидві ці причини зазвичай діють спільно.

          Приморозки спостерігаються в перехідні сезони року − весною і восени, а на півночі вони бувають і влітку. Весняні та осінні приморозки у помірній зоні бувають щороку, або іншими словами це нормальне кліматичне явище, а не виняток. Інша справа, що вони наносять  великої шкоди лише у ті роки, коли значне зниження температури буває досить пізньої весни або ранньої осені, коли рослини активно вегетують.

          Залежно від процесів, які сприяють виникненню приморозків, їх поділяють на три типи: ...

          При характеристиці клімату місцевості крім середніх температур слід називати й крайні можливі їх значення за період спостереження, тобто абсолютні мінімуми та максимуми.

          Полюсом холоду землі є Антарктида і за середніми температурами і за абсолютним мінімумом. Тут на станції „Восток” (78,1⁰ пд.ш.,96,6⁰ с.д., висота 3488 м) в липні 1983 р. зафіксована температура -89,2⁰С, а на поверхні снігу – -90,4⁰С! У північній півкулі найнижчу температуру -70⁰С зафіксовано в Якутії (Верхоянськ 67,5 пн.ш., 133,4 с.д., Оймякон 63,2⁰ пн.ш., 143,1 с.д.). Вважається також, що таке зниження температури можливе на о. Гренландія.

          Абсолютний мінімум у Європі також дуже низький. У басейнах річок ...