Чистотіл звичайний — Chelidonium majus L. (дуже отруйний)

Родина макові — Papaveraceae

Як виглядає?  Багаторічна трав’яниста рослина 30—60— 100 см заввишки. При пораненні вся рослина (особливо ко­рені) виділяє сік, який на повітрі швидко стає оранжевим. Кореневище її багатоголовкове, червоно-буре, всередині жов­то-оранжеве, з нього виростає кілька стебел. Стебла прямі, галузисті, вузлуваті, вкриті волосками. Листки зісподу бла­китно-сизі, зверху світло-зелені: нижні — чергові, довгоче- решкові, глибокоперистороздільні, верхні ж майже сидячі, з округлими або яйцевидними зарубчастими частками, які при основі збігають униз. Квітки золотаво-жовті, на довгих квітконіжках і з чотирипелюстковим віночком, звичайно зібрані в невеликі зонтики. Плід стручковидний — двостул­кова коробочка. Цвіте з кінця травня і майже все літоГі

Де росте? На засмічених місцях, частіше в затінку, коло житла, під тинами, в занедбаних парках і садах, по цвинта­рях, по лісових зрубах, обабіч сільських вулиць — по всій території УРСР, крім північних районів Криму.

Що й коли збирають? Усю рослину, наприкінці травня, під час найбільш рясного цвітіння, інколи — самі верхівки. Сушать швидко, на горищах. Збирати рослину слід, не тор­каючись носа, губ, очей. Після роботи з чистотілом треба ре­тельно помити руки.

Коли застосовують? Як жовчогінний засіб при жовтяниці і жовчних каменях обережно, як болезаспокійливий при су­домах, болях у грудях, ядусі, болісному астматичному кашлі, простуді (спазмолітична дія алкалоїдів хелідоніну і холеліт- рину, близьких за побудовою до алкалоїдів опію). Тому, з застереженням, чистотіл можна вживати і при болях у шлунку, запорах, захворюваннях селезінки і навіть (як ре­комендує С. А. Томілін) при ревматизмі. При постійних ар­тритичних і ревматичних болях беруть 1 столову ложку су­міші (порівну) пагонів пасльону солодко-гіркого, квіток арніки і глоду колючого, трави фіалки триколірної, листків копитняка європейського, трави з коренем чистотілу звичай­ного, трави хвоща і кори крушини ламкої на 1 склянку окропу, настоюють 2 години і п’ють теплим по 7з склянки тричі на день. Рослина вітаміноносна, в ній містяться віта­міни А і С, багато органічних кислот, летка олія, флавоноїди, сапоніни і 14 алкалоїдів (особливо багато їх у коренях рос­лини). В експерименті препарати чистотілу стримують ріст злоякісних пухлин, тому його стали вживати як лікувальний і профілактичний засіб від раку. Чистотілом можна лікувати хворих, яким протипоказані хірургічні операції чи промене­ва терапія — після операцій затримує розвиток метастазів.

Застосовують у вигляді чаю. На 1 склянку окропу беруть 1 столову ложку порізаної рослини і настоюють 2 години. П’ють по Уз склянки (100 мл) тричі на день (профілактично проти раку п’ють 2—3 дні на місяць) теплим при захворю­ваннях печінки — гепатитах, холециститах, холелітіазі, при сильному кашлі, ядусі, бронхіальній астмі, грудній жабі і при всіх захворюваннях, спричинених спазмом гладких м’язів.

Чистотіл виявляє бактерицидну і фунгіцидну (протимі­кробну і протигрибкову) активність (бактеріостатично діє на туберкульозну паличку). Свіжим соком виводять бородавки, змазуючи їх 1 або 2 рази на день, змочивши попередньо во­дою і дещо зіскрябавши стерильним інструментом. Дехто спостерігав, що бородавки щезають навіть внаслідок вжи­вання оранжевого соку чистотілу всередину — 10—20 крапель тричі на день. Свіжим соком змазують також мозолі, шкіру при лишаях, жовтих плямах та інших висипах на тілі.

Псоріаз (лускатий лишай) лікують настоєм суміші (по­рівну) по 1 столовій ложці подрібненої трави чистотілу великого і трави фіалки триколірної (братків) в 1 склянці окропу; 1 склянку настою випивають протягом дня. Одночас­но роблять щоденно гарячі ванни з відвару трави чистотілу (4 столові ложки в 1 л води). При лупі миють ним голову, щоб зміцнити коріння волосся.

При дикому м’ясі і туберкульозі шкіри вживають таку мазь. Беруть 2 частини (за об’ємом) тільки-но зацвілих вер­хівок звіробою, 2 частини свіжої трави чистотілу і по 1 частині трави росички і квіток нагідок, розтирають це все на тістоподібну масу, додаючи трохи соняшникової олії. Цією маззю змащують виразки, роблять з просякнутих нею шмат­ків марлі тампони тощо (М. А. Носаль).

Вживають також ось таку пасту. До взятих по 10 г спо­рошкованих листків чистотілу звичайного, вазеліну і лано­ліну додають 10 крапель 0,25% розчину карболки, розтираюті усе ретельно і кладуть на туберкульозні виразки.

В.В.Кархут, Ліки навколо нас, Видавництво "Здоров'я", Київ, 1973
Попередження: перш ніж скористатися рецептом, порадьтеся з лікарем