Народний календар та прикмети про погоду

Весна

Весна, пори року          Коли день зрівняється з ніччю (21 березня — день весняного рівнодення), вдруге зустрічають весну (перша зустріч відбулася ще 25 лютого). Втретє весну зустрічають 7 квітня (Благовіщення Господнє). За народним календарем перший день весни — це другий день після рівнодення — 22 березня (Сорок Святих). На рівнодення люди уважно спостерігали за погодою. Народне прислів’я твердить: «Зима на Сорок Святих закінчується, весна починається». За народним повір’ям стійке тепло настає з початку руху соку клена. У першій половині березня задзвенить пісня жайворонка, почнеться сокорух у беріз, жовтими квітами-сонечками засвітиться мати-й-мачуха. Згодом прогуркотить перший грім, затьохкає травневими ночами соловейко. Кажуть, у нього може бути аж двадцять шість колін-переливів. Дерева вберуться листям і квітами. Астрономічний день закінчення весни — 22 червня, день літнього рівнодення.

Землею буде крокувати весна, про яку народ склав безліч прислів’їв, приповідок:

Народнi прикмети у визначеннi погоди

З давнiх-давен люди не в ладу з погодою, бо ж дощ, як правило, йде не тодi, коли просять, а коли косять: i тепло й холод настають не в пору. i влiтку траплялося кожух одягати: Нiби все наперекiр людинi. Ослiпленi яскравою блискавкою, приголомшенi громовицею, нашi далекi предки у вiдчайдушному поривi кидали в небо списи, стрiли. Пробували небесний вогонь "залякати" вогнем земним - запалювали лiси. Орють i сiють нашi предки майже сiм тисяч рокiв. Завжди їм був конче потрiбен "прогноз" на завтра, на мiсяць, на рiк: i помiтили, що природа сама пiдказує, коли яка буде погода. Птахи, тварини передчувають змiни в атмосферi. Комахи ж вимушенi бути "синоптиками", бо їхнє iснування цiлковито залежить вiд температури, вологостi, повiтря, освiтлення. Пасiчники знають: бджоли не летять у поле на негоду. А не летять тому, що багато квiток перед дощем закриваються, отож нектару бджолi не набрати. Так, рослини теж по своєму реагують на змiну погоди. Однi перед дощем ...

Народний календар та прикмети про погоду у лютому.

Місяць лютий, аеропорт Рівне, метеостанція Рівне            Це останній місяць зими. В цьому місяці лютують морози і заметілі, тому його назвали лютим. Все довшими стають дні, все частіше голубіє небо. Для місяця характерно все: заметілі, морози, сонце, вітри. Недарма він отримав назву "бокогрій".

            Лютий – це прелюдія весни, її заспів, пора сліпучого сонця. Місяць – зимо бор, бо лютий бореться з зимою: вітродуй і завірюхо вій – через часті вітри і злі заметілі: сніговій – сніг сіє і сіє без кінця і краю; крутень – за часті буревії й поземки, хуртовини та метелиці.

            За зиму в усіх рослин збільшуються бруньки. Їх життя не завмирає навіть у мовчазні зимові дні. Це період глибокого фізіологічного спокою, зумовленого низькими температурами.

            Для мешканців лісу – це найбільш важка пора року. Навіть копитним тваринам нелегко добиратися до закритої сніговою корою збляклої трави. Птахам тяжко здобувати зледенілі бруньки та пагони. Природодослідники підрахували, що в морози із десяти синиць гине вісім-дев’ять. Тому для птахів ...

Народний календар та прикмети про погоду у січні.

Січень – січе та й морозить.

Назва місяця пов’язана з природними явищами – великими морозами та холодними вітрами. В народі кажуть: "Січень снігом січе, мороз вогнем пече". Крім того, січень розсікає зиму навпіл.

            Січень – це перший місяць року, місяць багатьох зимових свят: 1 січня – Новий рік, 7 – Різдво Христове, 14 – свято Василя великого, 19 – Богоявлення Господнє.

            Січень у народі називають студень, сніговик, тріскун, лютовій, корінь зими, її володар та вершина. Це місяць яскравих зірок, білих стежок, синіх льодів, ясного неба, снігів-переметів.

            Зимовий ліс тихий і мовчазний. Тільки сороки скрегочуть з ранку до вечора. Коли більшає день, веселіше починають поводити себе птахи – попискують синиці, голосніше співають вівсянки. В ялинках у шишкарів виводяться пташенята.

            Під льодом починає нереститися лин. У кінці місяця починаються ............................

Народний календар та прикмети про погоду у грудні.

Назва цього місяця пов’язана із замерзанням розгрузлих восени доріг, що в цю пору перетворюються на суцільне груддя. Грудень-хмурень, мочавець, андієць – місяць найдовших ночей у році і найпізніших світанків. Іноді вони змінюються ясними морозними днями.

Грудень називають шапкою зими, передднем новоріччя, заспівом зими: "Грудень рік закінчує, зиму розпочинає".

У третій декаді місяця (22 грудня) відмічають день зимового сонцестояння, коли день зрівнюється з ніччю, а на Спиридона (25 грудня) – сонцеворот. Мудре народне прислів’я говорить: "На Спиридона сонце – на літо, а зима – на мороз".

         Зима. Тихо в засніжених лісах. Замовкли птахи, що лишилися зимувати. Тільки тихо й меланхолійно ...............

Сторінки