Чи не кожен із нас у дитинстві задавався питанням чому восени нас покидають птахи. А головне - куди вони відлітають. У народі місце, куди летіли птахи називали вирієм. За стародавніми уявленнями українців, поляків та чехів, вирій - це тепла далека країна в небесах, куди відлітають не лише птахи, але й душі померлих. Звісна річ, із розвитком науки, особливо географії, стало зрозуміло що справжнім "вирієм" для птахів є тропічні та екваторіальні широти, куди власне вони й відлітають восени. Пік відльоту птахів із України припадає на осіннє рівнодення, яке зазвичай припадає на 22 (рідше 23) вересня. Саме зараз, у ці прохолодні вересневі дні птахи активно відлітають, або ж готуються до відльоту. І причин цьому декілька.
У зв'язку зі скороченням тривалості світлового дня, зменшенням та зникненням їжі, перелітні птахи об'єднуються в зграї та покидають райони гніздування, і перелітають на великі відстані в теплі краї де багато їжі. Відбуваються сезонні перельоти або міграції птахів - одне із найцікавіших, але все ще недостатньо вивчених явищ природи. Час відльоту птахів залежить від місцевих погодних умов. Усі пернаті відлітають на зимівлю тоді, коли стає важко здобувати їжу (наприклад зникають комахи, осипається насіння та ягоди), та через те, що скорочується світловий період доби, а отже і зменшується можливість знайти корм.
Першими відлітають комахоїдні, а саме: стрижі, іволги (вивільги), ластівки, солов'ї, зозулі, славки. За ними відлітають всеїдні та зерноїдні птахи. На початку вересня збираються в дорогу лелеки, кулики перепілки. Із сумним карликанням тягнуться на південь журавлині ключі. У жовтні відлітають дрозди співочі, чорні шпаки та польові жайворонки. Пізно восени відлітають вальдшнепи, а потім і пернаті хижаки, такі як боривітер звичайний та сокіл балабан.
Більшість перелітних птахів що живуть в Україні зимують поза її межами, і відлітають за сотні й тисячі кілометрів від своїх місць гніздування. Місце зимівлі птахів та шляхи їх перельотів здебільшого чітко визначені. Частина пернатих що гніздяться в Україні летить на південний схід, зокрема на узбережжя Каспійського моря, Кавказ, Індію, індокитай. Деякі летять на захід, в західну Європу, на узбережжя Середземного моря, а інші птахи летять на південь - в Африку та Південну Азію. Лише незначна кількість птахів летить на схід. Під час перельотів вони визначають напрямок у просторі за допомогою сонця, річок, озер, особливо вдень, а вночі на думку вчених їхнім орієнтиром є зірки та Місяць.
Кожен вид летить зграєю певної форми. Так гуси та журавлі летять "клином" або "ключем". Така своєрідна побудова полегшує їм політ. Кулики (прибережні птахи) летять шеренгою,а шпаки та інші дрібні горобині летять безладною зграєю або хвилеподібним польотом, переносяться низько над перелісками. Перелітають пернаті парами і поодинці, зокрема вальдшнепи та зозулі. Цікавим є той факт, що перепілки спочатку летять поодинці а потім збираються у великій кількості в Криму та на Кавказі. Тут вони відпочивають, живляться, а потім звідси летять далі через гори або Чорне море на зимівлю в Африку. Погані літуни, наприклад деркачі перебігають на великі відстані, і лише там, де не можна бігти, піднімаються в повітря. Проте у разі необхідності той же деркач здатний долати на своєму шляху великі простори над морем.
Швидкість перельотів у різних птахів різна. Так зозулі навесні летять із швидкістю 80 кілометрів за день, граки - 55 км, лелеки 60 км. Восени до місця зимівлі вони рухається повільніше. Висота польоту також різна. Наприклад журавлі піднімаються на висоту до 3000 меьрів, лелеки на 900 мерів, дрібні птахи здебільшого до 300 метрів. Переважна більшість птахів під час перельотів перебуває у повітрі 6-8 годин на добу, долаючи за цей час відстань 300-350 кілометрів. У зв'язку з тим що під час перельотів птахів витрачають багато сил і енергії, їм потрібне інтенсивне харчування, тому більшість птахів летить уночі, а вдень відпочивають та живляться. На сьогодні основним методом вивчення міграції птахів і їх кільцювання. Саме воно дає змогу встановити місця гніздування та зимівлі птахів, і їхні міграційні шляхи, а також тривалість життя та ін. За допомогою радіолокаторів визначають висоту і швидкість перельоту птахів.
Саме зараз, коли світловий день активно скорочується перед осіннім рівноденням, наші рідні українські птахи активно відлітають на південь. Своїм карликанням вони ніби прощаються із рідною Батьківщиною, тому й називають журавлів восени "журавлями" (від слова "журитися"), в той час як весною їх називали здавна "веселиками". Однак весна неодмінно настане, а з нею птахи на своїх крилах принесуть нам омріяний мир і Перемогу!
Джерело: Природничо-географічне товариство
