Все про все ...

Синдром хронічної втоми – сумне придбання нашого сторіччя, яке називають ще хворобою цивілізації. Основними симптомами є знесилення, швидка втомлюваність, слабкість, наростаючі розлади уваги, більша, ніж зазвичай подразливість, нестійкість емоційного стану, апатія; наростаючі або повторювані головні болі, які не пов'язані з якою-небудь хворобою; сон, який не відновлює сили, і неспання, яке проявляється нічним безсонням і сонливістю вдень; прогресуюче зниження працездатності; біль у великих суглобах і хребті; різкі зміни у вазі; погіршення пам’яті, зниження уваги, постійна дратівливість, поганий настрій.

Типовим для цього періоду є і більш інтенсивне куріння, ніж зазвичай, а також вживання алкоголю, яке повинно, на думку хворих, знімати симптоми, а в результаті, навпаки, призводить до іншої серйозної проблеми - побутового пияцтва.

Як правило, людина вже просинається втомленою: відкриває очі і розуміє, що не має сили й бажання піднятися. Причому нездужання, що спостерігається при цьому захворюванні, в корені відрізняється від . . . . .

О цій порі поєднується світло, яке утворилось в липні від запалених любов'ю людських душ, та небесний серпанок, який зійшов у серпні на землю, щоб захищати земне життя від нечистої сили.

В результаті цього поєднання для продовження життя в різних його проявах створюються певні умови, які у слов’ян названі вирієм, коловоротом. Завдяки чому в природі одне змінює інше, й таким чином все повторюється знову й знову. 

Процес утворення вирію українці назвали вереснем від двох давніх слов’янських слів – вир та єси (тобто є), що вимовляється як вересень.

Кульмінація створення вирію наступає з приходом бабиного літа у вересні, що приносить тепло на декілька осінніх днів. Іноді бабине літо так і не наступає – це говорить про те, що в липні люди даної місцевості мало створили в своїх душах любові та світла.

Багато дослідників українських звичаїв та народного календаря назву місяця пов’язують . . . . .