мідвінтер

У житті кожного українського зимівника день 22 червня особливий, впевнений, що так і в житті всіх людей котрі зв'язали свою долю з Антарктикою. День літнього сонцестояння.

У нашій півкулі, особливо в таку спеку, важко сприймається факт, що десь там далеко постійно темно, лютують морози і виють хуртовини. І ось саме в цей день вся антарктична спільнота святкує свій особливий день - Мідвінтер, або по-нашому Середину Зими. Але все-таки англомовне суспільство в силу сформованих історичних обставин почали відзначати його раніше, тому і зветься воно як у них прийнято. Свято на стільки особливе, що затьмарює всі інші свята в Антарктиці. Можливо такий же Новий рік, до якого ми звикли з дитинства.

Святкування своїм корінням сягають до далеких язичниських звичаїв північних народів, наприклад відомий ісландська Йоль. В Антарктиці Мідвінтер почали відзначати понад сто років тому, під час перших експедицій на континент. Дуже здорово допомагають познайомитися з антарктичним життям першопрохідців фотороботи експедиційних фотографів Герберта Понтінг, Френка Херлі, які можна без зусиль знайти в Мережі. Від цього дня примарне антарктичне сонечко (для тих, хто за Полярним колом, взагалі невидиме) починає свій перебіг у бік літа. Хід у бік завершення полярної вахти, поверненню до рідних домівок, сім'ям і друзям. Останнім часом для українців Мідвінтер є тільки початком шляху, попереду ще 7-8 місяців, але може так і краще, що короткий приполярний день зустрічаєш відразу.