народний календар

Українська народна метеорологія та календар

В українського народу впродовж століть у процесі виробничої діяльності, постійного спілкування з природою склалися багаті традиційні знання, які давали змогу виживати у нелегких умовах натурального і напівнатурального способу господарювання. Ці знання допомагали хліборобам орієнтуватися в просторі, пристосуватися до природних умов, здійснювати потрібні виміри й обрахунки, прогнозувати результати праці, пізнавати світ.

Важливе місце у такій діяльності та формуванні поведінки людей посідали знання метеорології і народний календар. Вони чітко визначали етапи господарської діяльності, регламентували працю і час відпочинку. В календарі втілювалися не лише етнічна історія, а й традиційний побут, весь уклад життя народу.

В людей, котрі тривалий час перебували під відкритим небом, — землеробів, мисливців, рибалок, чумаків, пастухів — існувала постійна потреба спостерігати за виглядом хмар, неба, снігу, за станом води, поведінкою тварин, птахів. Ці спостереження давали змогу прогнозувати зміну погоди. Мірошники, які постійно вивчали силу і напрямок вітрів, уміли передбачати наближення бурі й хуртовини; той, хто працював у саду, полі та на городі, навчився прогнозувати наступ заморозків, сльоти, сухої погоди. Відібрані прикмети не лише передаються з покоління в покоління, а й відповідно перевіряються, уточнюються і доповнюються новим досвідом.

Народний календар та прикмети про погоду у липні.

КРАСА ЛІТА, СЕРЕДИНА ЦВІТУ

Липень, літо, горобинаНазва місяця пов’язана з масовим цвітінням липи. Раніше цей місяць називали «липець», або «косець» — від слова косити, «пасень»  —    від слова пасти. В давнину цей місяць ще називали «грозником», бо п’ятнадцять гроз припадало в середньому на липень. «Після дощу   —    земля іменинниця», — говорять у народі. Стомлена під сонцем земля жадібно п’є воду.

Липень — зеніт літа, його екватор, маківка, вершина. Місяць  —    володар тепла, сінозірник. Надія літа, середина цвіту, зелений бенкет року, розкішний, щедрий і багатобарвний.

Липень — один із найжаркіших місяців, тріпоче, тремтить жарке повітря. В його теплі ніжиться різнотрав’я. Луки, поля, гаї пишаються своїми багатобарвними шатами. У повітрі розлитий аромат розквітлої липи. Дозрівають малина, суниці, вишні, смородина, черемха, чорниця.

Народний календар та прикмети про погоду у червні.

В червні зоря з зорею зустрічається.

Червень. Місто Рівне, алея роз імені ЧайкиІснує багато припущень щодо виникнення назви місяця — «червень». Одні, наприклад, зв’язують її із червонінням у цю пору ягід і фруктів, інші — з масовим цвітінням червоних квітів. А .може, старовинна назва «червень» дана через кошенілі — черв’яків, [які предки наші збирали для добування багряної фарби.

Червень усьому початок: і врожаю, і майбутній осені, місяць хліборост, рум’янець року, різноцвіт, суничник.

Опадає біло-рожева кипінь фруктових садів. У лісі розкриваються білі запашні суцвіття калини; рожевіють віночки квітів шипшини. В ранкових росах купаються квіти конюшини, червоні лугові волошки, лілово-червона болотна герань.

Короткі теплі ночі наповнені співом солов’їв. Чарує сивий туман над долинами. Пливуть над землею білі ночі, незабутні ночі — зорі світлих ночей нашої юності...

Народний календар та прикмети про погоду у травні.

Травень

Травень, м.Рівне, парк культури та відпочинку імені Т.Г. Шевченка          Місяць симолізує буйний ріст трав. Вважають, що назва «май» суто українського походження. На Україні під цим словом розуміють клечання квітами, гілками та зіллям.

          Травень — молодість року, його принада, краса, провісник літа — кінець весни. Місяць-апогей весни, її зеніт і вінець.

          Ліси і гаї прикрасилися фіалками, конвалією... Піниться квітами калина, цвітуть суниці, чорниці. Ніби білосніжна наречена починає цвісти черемха. Скільки пісень про неї складено! Символ дівочої краси, щедрого життя, заповітних мрій. За черемхою зацвітає бузок, фонтанами пелюстків спалахують груші, вишні, розкриваються квіти яблуні.

          У другій половині прибуває останній ешелон пернатих мандрівників — солов’ї, стрижі, ластівки. Згодом зранку до пізнього вечора не замовкають їхні концерти. Мелодійний свист шпаків, голосна пісня зяблика, початок якої нагадує розсип дзвіночків із характерним закінченням — розчерком, треллю. І цар співочих птахів — соловейко, граціозний, стрункий, з великими чорними очима. Його мелодійна пісня чарує серце. Зупинимося на хвилин- ку-другу і послухаємо травневий спів птахів. Спочатку неквапливий початок, потім легке стукотіння, розсип, громовий перекіт. Трель за треллю. — Фіор, фіор: вид-вид-вид: ціі-і-і... Чистота і ніжність! Запевняю вас, що чарівнішого концерту ви не почуєте більше ніде. Пісня про радість життя, весну, вічне кохання.

          Прокотилися травневі громи, дощі оновили природу. З’являються соковиті шовковисті трави. Палахкотять пелюсткові різнотрав’я.

          Травень — дивна пора року. Місяць молодості, мрій і щасливих сподівань. Розпал життя: ...

Народний календар та прикмети про погоду у квітні.

Квітень-первоцвітень

Назва цього місяця пов’язана з цвітінням квітів. Місяць — цвітень. Весна повністю вступає в свої права.

Місяць-пустун, хитрюга, лукавець. Провісник літа. Дзвінкий, голубий, променистий місяць чистоти, очищення природи, її розквіту.

У лісі розпускається медуниця. Її віночок — чудо природи: спочатку рожевий, потім пурпурово-фіолетовий. У перші походи вирушають грибники за печерицями. Зацвітає сіра вільха — із розчепірених шишок сиплеться жовтий пилок.

У бездонному небі тріпочуть жайворонки. І тоді здається, що між ними і землею натягнуті срібні ниточки із дзвіночками. Голосно співають зорянки, токують дятли. З захватом продовжують весняні гуляння довгохвості сороки. Перші концерти дають жаби, які в цей час відкладають ікру.

  • Все частіше і частіше посміхається сонечко. Сяє над землею посмішка квітня.
  • Вишні і терен зацвіли — сійте кукурудзу.
  • Вишні пишно цвітуть — жито рано квітуватиме.
  • Від снігу до листя — такий квітневий водолій.
  • Вільха зацвіте — ...

Сторінки