народні свята

Віднайдення голови Івана Предтечі

Якщо на Олену-льоносійку поралися з льоном та огірками, то наступне святце — третє від найдення голови Івана Предтечі — безпосередньо пов'язане з висаджуванням у грунт капустяної розсади.

У народі цей день називали Іваном Головатим. Святкується він 7 червня.

Традиційно в Україні другим після картоплі продуктом повсякденного харчового раціону вважається капуста.

З неї виготовляють найрізноманітніші салати, її вживають у свіжому й квашеному виді, готують борщ, солянку, голубці, рагу тощо. Особливо популярна шаткована капуста.

Восени, коли дозрівають качани, їх подрібнюють з морквою і запаковують у діжки з таким розрахунком, щоб вистачило продукту на весь сезон.

Капустяні вироби широко вживали на весіллях, поминальних обрядах і під час довготривалих постів, зокрема Пилипівського та Великого.

Раніше, коли хліб випікали в хатніх печах, його неодмінно саджали на черінь, підстеляючи під спід капустяне листя. Це надавало випічці своєрідних смакових якостей, приємного запаху й естетичного вигляду. У деяких селах України . . . . .

Літні звичаї та обряди

Літній цикл, як і весняний, вщент заповнений хліборобськими турботами, насамперед доглядом за посівами, не мав чітко окреслених меж. За народними прикметами, його початок визначали останніми днями травня. Першою такою датою був день Івана Богослова, який припадав на 21 травня. За народним календарем, це був рубіж для весняної сівби ярих. Недаремно з цього приводу казали: «Хто не посіяв до Івана Богослова,той не вартий доброго слова». За іншими прикметами, початок літа пов'язували з періодом, коли на дубах з'являлося листя. Якщо до дня Теодора (29 травня) дуби добре зазеленіли, то й літо мало бути врожайним.

З-поміж урочистостей літнього обрядового циклу важливими були Зелені свята. Вони не мають точно визначеної дати, а випадають через сім тижнів після Великодня. У церковних календарях вони обмежені двома днями — неділею і наступним понеділком. Спочатку йшла Свята неділя, або Зіслання Святого Духа. Ще називали її П'ятидесятницею — п'ятдесятий день після Великодня. Після неї -— понеділок, присвячений Пресвятій Трійці. Але в народі рамки цього свята дещо ширші. Вони охоплюють період між сьомим і восьмим четвергами після Великодня. Власне сьомий тиждень називали Зеленим, Клечальним, або Русальним. Звідси і четвер на цьому тижні мав таку ж назву. Росіяни називали його Семиком — сьомим четвергом по Великодні. За восьмим тижнем та його четвертим днем закріпилася назва Троїцький.
. . . . .

Іменини у січні

1 січня - Аглаїда, Аріс, Воніфатій, Григорій, Євтихій, Тимофій

2 січня - Гаспар, Данило, Іван, Ігнатій, Філогоній

3 січня - Альфред, Петро, ​​Прокіп, Фемістокл, Феофан, Юліанії

4 січня - Анастасія, Еводію, Евтіхіан, Зоїл, Феодотія, Хрисогон

5 січня - Агафопус, Геласій, Давид, Еварест, Наум, Нифонт, Павло

6 січня - Агафія, Ахмет, Вітіміон, Євгенія, Клавдія, Микола, Пилип

7 січня - Валтасар

Іменини у грудні

Іменини у грудні1 грудня - Платон, Роман

2 грудня - Іларіон, Варлам, Йосип

3 грудня - Анатолій, Іван, Савелій, Григорій

4 грудня - Прокоп, Ярополк

5 грудня - Валер'ян, Максим, Архип, Михайло, Петро

6 грудня - Григорій, Олександр, Митрофан
. . . . .
 

Іменини у листопаді

Іменини у листопаді1 листопада - Іван

2 листопада - Артем, Герасим, Клавдія, Валерій

3 листопада - Іларіон, Іван, Яків, Феофіл

4 листопада - Анна, Єлизавета, Костянтин, Богдан

5 листопада - Гнат, Яків

6 листопада - Панас, Степанида, Опанас
. . . . .
 

Сторінки