Гадючник в’язолистий (таволга в’язолиста), Гадючник шестипелюстковий
Опубліковано admin пт, 19 вересня 2014р.
Гадючник в’язолистий (таволга в’язолиста) — Filipendula ulmaria Maxim.
Гадючник шестипелюстковий — Filipendula hexapetala Gilib.
Родина розові — Rosaceae
Як виглядає гадючник в’язолистий? Багаторічна трав’яниста рослина 60—120 см заввишки. Стебло пряме, голе, ребристе, вгорі здебільшого галузисте. Листки переривчасто-пе- ристі, нерівно двічізубчасті, непарний верхівковий лист більший, три-, п’ятилопатевий і бокові (по 2—5 пар невеликих, овальних, нероздільних і кілька пар дрібних поміж них) — темно-зелені, знизу білоповстисті. Квітки дрібні, численні, зібрані у пухку волоть, кремові або жовті, інколи червонуваті, пахучі. Цвіте у червні — серпні.
Де росте? По всій території УРСР, але на півдні рідше, по вологих луках, берегах річок і озер, у вільшаниках, у вологих лісах, у заростях.
Що й коли збирають? Квітки й листки — влітку (з травня по липень), коріння, яке діє сильніше,— восени і напровесні.
Коли застосовують? Як потогінний засіб при лихоманці, нежитю, грипі, отруєнні крові від укуса гадюки; як сечогінний засіб при нефритах, хворобах сечового міхура, водянці і випітних плевритах; при подагрі, ревматизмі; при болях у шлунку, проносах, дизентерії (дія дубильних речовин); при геморої.
