міжнародна економічна інтеграція

Міжнародна економічна інтеграція

Міжнародна економічна інтеграція (МЕІ) — один з яскравих проявів інтернаціоналізації господарського життя в епоху НТР. Вона являє со­бою процес розвитку глибоких і стійких взаємозв'язків окремих груп країн, заснований на проведенні ними узгодженої міждержавної політи­ки. МЕІ — вищий рівень МГРП, що виник у результаті поглиблення міжнародної спеціалізації і об'єднання національних господарств ряду країн. Саме регіональна економічна інтеграція стала переважаючою те­нденцією в розвитку світового господарства, яке все більш складається з великих інтегрованих економічних блоків (угруповань). Головні з них сформувалися в межах економічно розвинених країн Заходу — в Європі і Північній Америці. Перше велике економічне угруповання з'явилося в 50-х роках внаслідок інтеграційних процесів у Західній Європі. Ці про­цеси посилилися завдяки вузькості внутрішніх ринків більшості країн, розпаду колоніальних ринків. У 1957 р. було створене Європейське Еко­номічне Співтовариство (ЄЕС). На противагу йому в 1959 р. утворилася Європейська асоціація вільної торгівлі (ЄАВТ), до початкового складу якої увійшли Австрія, Великобританія, Данія, Норвегія, Португалія, Швеція і Швейцарія, і трансформувалася в Європейське Співтоварист­во (ЄС) — свого роду «Сполучені Штати Європи» з населенням 345 млн людей. У межах ЄС вільно переміщаються товари, капітали і послуги, технології і робоча сила. З 1 січня 1998 р. у всіх країнах ЄС введена єдина валюта. Восени 1991 р. країни ЄС і ЄАВТ домовилися про створення в Західній Європі «єдиного економічного простору», який охопив 19 країн з населенням 375 млн людей. У перспективі цей простір буде розширю­ватися.

Міжнародна економічна інтеграція

Міжнародна економічна інтеграція (МЕІ) — один з яскравих проявів інтернаціоналізації господарського життя в епоху НТР. Вона являє со­бою процес розвитку глибоких і стійких взаємозв'язків окремих груп країн, заснований на проведенні ними узгодженої міждержавної політи­ки. МЕІ — вищий рівень МГРП, що виник у результаті поглиблення міжнародної спеціалізації і об'єднання національних господарств ряду країн. Саме регіональна економічна інтеграція стала переважаючою те­нденцією в розвитку світового господарства, яке все більш складається з великих інтегрованих економічних блоків (угруповань). Головні з них сформувалися в межах економічно розвинених країн Заходу — в Європі і Північній Америці. Перше велике економічне угруповання з'явилося в 50-х роках внаслідок інтеграційних процесів у Західній Європі. Ці про­цеси посилилися завдяки вузькості внутрішніх ринків більшості країн, розпаду колоніальних ринків. У 1957 р. було створене Європейське Еко­номічне Співтовариство (ЄЕС). На противагу йому в 1959 р. утворилася Європейська асоціація вільної торгівлі (ЄАВТ), до початкового складу якої увійшли Австрія, Великобританія, Данія, Норвегія, Португалія, Швеція і Швейцарія, і трансформувалася в Європейське Співтоварист­во (ЄС) — свого роду «Сполучені Штати Європи» з населенням 345 млн людей. У межах ЄС вільно переміщаються товари, капітали і послуги, технології і робоча сила. З 1 січня 1998 р. у всіх країнах ЄС введена єдина валюта. Восени 1991 р. країни ЄС і ЄАВТ домовилися про створення в Західній Європі «єдиного економічного простору», який охопив 19 країн з населенням 375 млн людей. У перспективі цей простір буде розширю­ватися.