Фізичною основою формування клімату є сонячна радіація. Найменше сумарної радіації надходить до земної поверхні в Атлантико-Європейському секторі Арктики – менше 2400 МДж/м² рік. У цьому районі пролягають шляхи Атлантичних циклонів і тому тут переважає хмарна погода. При зменшенні широти і збільшенні висоти Сонця річні величини сумарної радіації досить швидко зростають. Уже в Україні ці величини досягають 3400 МДж/м² у Передкарпатті, збільшуючись поступово до понад 5000 МДж/м²  на західному узбережжі Криму. Найбільша сумарна радіація спостерігається в тропічних пустелях земної кулі та поблизу екватора в Тихому океані. Тут вона перевищує 8000 МДж/м² . Слід відмітити, що поблизу хмарного екватора сумарна радіація відносно мала. Так, на півострові Малакка вона менше 6400 МДж/м² , на узбережжі Гвінейської затоки менше 5600 МДж/м² , а в районі екваторіальної частини Анд навіть менше 4800 МДж/м² . У високогірній Антарктиді переважає малохмарна погода і тому тут  сумарна сонячна радіація така, як і в Україні. На решті території земної кулі розподіл сумарної радіації має зональний характер.

           У самому визначені поняття клімат називається чинники його формування. Перш ніж розглядати чинники формування клімату та його особливості, необхідно вказати на те, що атмосфера, як одна із оболонок Землі як планети, не ізольована від інших. Взаємодію всіх оболонок планети розглядають у кліматичній системі. Кліматична система – це атмосфера, гідросфера, літосфера, кріосфера та біосфера. Ці ланки кліматичної системи мають різні фізичні властивості. Так, об’єм атмосфери становить 3,82?10¹² км³ і 99,8% цього об’єму зосереджено в шарі висотою до 60 км. Маса повітря в цьому об’ємі становить 5,2?10¹⁸ кг. 97,2% гідросфери зосереджено у світовому океані: тут її об’єм становить 1,37?10⁹ км³, а маса 1,43?10²¹ кг. Тобто об’єм гідросфери майже в 279 разів менший ніж об’єм атмосфери, а її маса в 275 разів більша за масу атмосфери.

     За календарем -весна, 15 березня, а от зима не хоче здаватись.

За добу вулиці міста перетворилися в суцільні замети. Шквальний вітер та сніг не радують мешканців міста. Не менш страждають від складних погодних умов і інші райони нашої області. Від негоди потерпають і пішоходи, і водії. Вулиці перетворилися на суцільний каток хоча комунальні служби і намагаються їх розчищати. Підбадьорює хіба тільки те, що завтра вихідний день і на вулицю без потреби можна не виходити )

          Зараз радіо та телебачення широко розповсюджують прогнози погоди. Але часто виникає необхідність уточнити прогноз погоди на найближчий час або коли людина перебуває в полі без приймача. Таке уточнення можна зробити за спостереженнями в одному місці, тобто за місцевими ознаками погоди.

           Місцевими ознаками погоди називаються такі атмосферні процеси і явища, які вказують на можливість збереження поточного стану погоди або її зміни у найближчий час. Передбачити погоду за місцевими ознаками можна на найближчі 20-30хв, а можна і на 6-24 год. Слід пам’ятати, що користуючись місцевими ознаками, не можна робити категоричних висновків, цей висновок найімовірніший, отже і прогнози будуть справджуватись не завжди. Рослини, тварини та комахи своєрідно реагують на відповідні зміни в атмосфері. Ця реакція добре відома сільському населенню і передається із покоління в покоління. Цих ознак ми не розглядаємо, а розглядаємо лише фізично обґрунтовані.

Масляна, в першу чергу асоціюється з млинцями. Отож спробуємо і ми долучитися до цього дійства. Декілька рецептів млинців не завадять.
отже:

Рецепт дріжджевих млинців (класика «млинцевого» жанру)

Інгредієнти: 400 г пшеничного борошна, 2-3 ст. молока, 2 яйця, 2 ст. л. вершкового масла, 20 г дріжджів, 1 ч. л. цукру, щіпка солі.

Приготування. Підігрійте трішки молока, розведіть в ньому дріжджі, додайте цукор, сіль, яйця, вершкове масло, добре розмішайте. Всипте пшеничне борошно, розмішайте.

Атмосферні опади, які випадають із хмар, за генезисом поділяють на три види.

          Облогові опади. Вони випадають із шарувато-дощових та високо-шаруватих фронтальних хмар. Охоплюють величезні площі широкою смугою у зоні фронтів і продовжуються протягом багатьох годин, інколи 1-2 доби. Ці опади середньої інтенсивності. У помірних широтах вони є переважаючими. Влітку опади із високо-шаруватих хмар випаровуються і не досягають земної поверхні.