Час — поняття, що дозволяє встановити, коли відбулася та або інша подія по відношенню до інших подій, тобто визначити, на скільки се кунд, хвилин, годин, днів, місяців, років або століть одна з них відбулася раніше або пізніше іншої. Вимірювання часу має на увазі введення часо вої шкали, користуючись якою можна було б співвідносити ці події. Точне визначення часу базується на дефініціях, що прийняті в астрономії й характеризуються високою точністю. Зараз використовуються три осно вні системи вимірювання часу. В основі кожної з них лежить конкрет ний періодичний процес: обертання Землі навколо своєї осі — всесвітній час UT; обертання Землі навколо Сонця — ефемеридний час ЕТ; і випро мінювання (або поглинання) електромагнітних хвиль атомами або моле кулами деяких речовин за певних умов — атомний час AT, що визнача ється за допомогою високоточних атомних годин. Всесвітній час, що зазвичай позначається як «гринвіцький середній час», являє собою се редній сонячний час на нульовому меридіані (з довготою 0°), який прохо дить через місто Гринвіч, що входить до агломерації Великого Лондона. На основі всесвітнього часу визначається поясний час, що використо вується для відліку цивільного часу.
Ефемеридний час — часова шкала, що використовується а небесній механіці при дослідженні руху небес них тіл, де потрібна висока точність розрахунків. Атомний час — фізична часова шкала, що застосовується в тих випадках, коли потрібне надзви чайно точне вимірювання «часових інтервалів» для явищ, пов'язаних із фізичними процесами. У повсякденній практиці на місцях використову ється поясний час.
Поясний час деяких поясів має власну назву; напри клад, поясний час нульового поясу називають західноєвропейським (все світнім), першого поясу — середньоєвропейським, другого поясу — схід ноєвропейським. Одиницею «середнього сонячного часу», що викорис товується в повсякденній практиці, є «середня сонячна доба», яка, в свою чергу, поділяється таким чином: І середня сонячна доба = 24 сере днім сонячним годинам, І середня сонячна година = 60 середнім соняч ним хвилинам, І середня сонячна хвилина = 60 середнім сонячним се кундам. Одна середня сонячна доба містить 86 400 середніх сонячних секунд. Всесвітній час використовується для відліку часу при вирішенні цивільних і військових задач, в астронавігації, для точного визначення довготи в геодезії, а також при визначенні положення штучних супутни ків Землі відносно зірок.
