природа

Цунамі

'ЦунаміЦунамі - одне із найбільш небезпечних і руйнівних продних явищ, яке хоч і не часто виникає, однак за своєю смертоносністю часто не поступається руйнівним землетрусам та гнівним вулканам. Наслідки від цунамі можуть бути абсолютно різними. Наприклад морська вода, яка затоплює прибережні улоговини здатна засвоювати ґрунт і призводити до масової загибелі рослин. Постраждалі райони забруднюються різноманітними уламками, сміттям та хімічними речовинами від зруйнованих підприємств. Чимало морських мешканців хвилі викидають на суходіл, і для них це закінчується "квитком в один бік" (риби, морські ссавці, молюски, та ін морські тварини). Отже як бачимо, цунамі є згубним не лише для людей, але й для цілих екосистем.
Рівно 17 років тому, 26 грудня 2004 року сталося одне із найбільш руйнівних і смертноносних цунамі в сучасній історії, яке забрало понад 200 тисяч людських життів. 0 8 годині ранку за місцевим часом на узбережжя острова Суматра (Індонезія) налетіла потужна хвиля, яку спровокував 9-бальний землетрус на дні Індійського океану. Його епіцентр знаходився неподалік Андаманських островів (3° пн.ш., 96° сх.д.). Сам землетрус був спровокований раптовим зсувом породи у зоні субдукції, загальна протяжність якого перевищувала 1500 кілометрів. Це і стало причиною . . . . .

 

Парк Крюгера

Парк КрюгераПарк Крюгера - природна перлина Піденної Африки

Національний парк Крюгера, або заповідник Big Five («Велика п'ятірка»), є найбільшим та найстарішим сафарі-парком у Південній Африці, що охоплює 19 000 км². Парк займає територію двох із дев'яти провінцій Південної Африки - Лімпопо та Мпумаланга. Схід заповідника знаходиться біля Мозамбіку, а його північний кордон утворений річкою Лімпопо та державами Південна Африка та Зімбабве.
Сафарі-парк перетинають кілька великих річок. До них належать Літаба, Лімпопо, Сабі та Умгвенья («Крокодилова річка»). Пейзаж складають рівнини, над якими іноді піднімається гірським масивом Лебомбо, що проходить із півночі на південь уздовж кордону з Мозамбіком. Більша частина парку має висоту 260 - 440 метрів над рівнем моря. Величезна територія заповідника є "домівкою" для більш ніж 147 видів ссавців, 114 видів рептилій, 51 виду змій, 49 видів риб та 508 великих видів птахів, які більше ніде не зустрічаються, крім цих місць.
Через величезний простір деякі види тварин віддають перевагу певним районам. У кожному із них . . . . .

 

Де та як зимують їжаки ?

ЇжакА чи замислювалися Ви над тим, куди діваються їжачки взимку, або що вони роблять в той час, коли за вікном лютує зима? Зима - час серйозних випробувань для тварин нашого кліматичного поясу, і їжачки не є винятком, але вони таки пристосувалися вміло переживати цей складний період року. Важливим етапом підготовки до зими для їжаків є вибір місця зимівлі, адже від нього залежатиме, чи перезимує він, чи ні. Сигналом др підготовки слугує скорочення світлового дня і зниження температури, яке здебільшого проявляється у другій половині вересня. Саме тоді їжачки починають підшукувати собі "квартиру" для зимівлі. Найчастіше вони обирають глибокі нори на глибині до метра, або й більше. Їжаки не завжди заселяються в готові нірки, бо часто самі їх створюють. Їжачки - рідкісні інтроверти, тому живуть поодиниці.
 
Трохи згодом їжачок починає линяти. Цей процес не аби як важливий на зиму, адже дозволяє змінити стару шкіру на нову, більш пристосовану до зимівлі. За місяць до впадання у сплячку інстинктивно їжачки перетворюються на справжніх ненажер. Вони їдять значно більше, ніж зазвичай, набирають вагу, і перетворюються на . . . . . 

 

Чарівний світ природи

Природа… Шовковиста травиця манить побродити босими ногами. Ніжне і ласкаве сонечко так і кличе нас засмагнути. Джерельна прозора вода тихоплинної річки приваблює своєю прохолодою. Як же радісно і приємно відчуваєш себе на лоні природи. Не знайти слів, щоб висловити своє захоплення красою рідного краю, не збагнути мудрості матінки-землі, яка наділяє нас не тільки матеріальними, а й духовними дарами. Вона ділиться з нами своїми таємницями, загадками, облагороджує душу.

Скількох митців слова, пензля, музики надихнула природа на створення шедеврів! Скільком подарувала віру у власні сили, розум, талант, повернула до роботи і життя, врятувала від розчарування. Ліричний герой новели М. Коцюбинського «Intermezzo», втомлений постійним «мушу», «треба», зневіряється в собі, тікає від життєвих проблем, людей на лоно природи. Ось він сідає на полі, заплющує очі і слухає жайворонків: «Вони сіють пісню на дрібне сито і засівають поля». Тут усього багато: неба, сонця, веселої зелені. Краса і гармонія поля відроджують у душі героя потребу в спілкуванні з людиною, прагнення зарадити її горю, тому він і повертається знову до людей.

Природа-чарівниця створила . . . . .

Зима - лютий ворог птахів

Пташина саморобна годівничкаНастала зима. Земля, вода і ліс - все вкрите снігом, здається, все кругом занурилося в сон.

Завмерли трави, кущі і дерева. Під сніговим покривалом зачаїлося, завмерло багато тварини. Завмерли, але не померли.

Добре тому, у кого тепле, затишне лігво, барліг, нірка чи гніздо. Добре тому, у кого запасів повна комора. Поїв, згорнувся калачиком - спи міцно, дивись солодкі сни.

А птахи сильно страждають взимку від холоду і голоду. Крижаний вітер гуляє, носиться між будинками і деревами, забирається і під туге пір'ячко.Не всидіти маленьким пташкам ні на землі, ні на гілці: все покрито снігом, холонуть лапки. Треба стрибати, літати, щоб як-небудь зігрітися. Ох, як важко їм доводиться! Шукають вони, де б сховатися від холоду, від страшного зимового вітру.

Лютий - найважчий для птахів місяць. Місяць лютого холоду і голоду. Зима відчуває, що скоро їй доведеться поступитися своїми правами, ось вона і злиться: то морозом вдарить, то замете буревієм. Найгірше, коли після денної відлиги вдарить вночі мороз і відразу заморозить сніг зверху.Така крижана кірка на снігу - наст - міцна, жорстка, слизька. Її не розбити ні слабкими лапками, ні дзьобом. Як птахам дістати ...

Тварини та зима

Зима для тварин найважча пора року. З-під снігу вони не можуть добути вдосталь корму, мерзнуть, застуджуються.

Готуючись до зими, звірі міняють своє літнє хутро на зимове — густіше й пухнастіше. Ласка, горностай, заєць-біляк «переодягаються» в білу шубу, в ній вони майже непомітні на білому снігу.

Багато тварин впадають у сплячку. Жаби, ящірки, тритони, вужі й гадюки влаштовуються в ямах, норах, печерах, під старими пеньками, під купами листя, хмизу, під камінням, в погребах, в підвалах. В одному місці збирається їх часом по п’ять, по десять, по двадцять і навіть більше. Озерні жаби зариваються в мул на дні водойм.

В печарах, в дуплах дерев, на горищах старих будинків зимують кажани. Гострими кігтиками задніх лапок вони чіпляються за склепіння печери чи дупла, обгортаються крильцями і повисають до весни.