бора

Бора

Борой называется сильный холодный и порывистый ветер, дующий с низких горных хребтов в сторону достаточно теплого моря. Бора с давних пор известна в районе Новороссийской бухты на Черном море и на Адриатическом побережье Югосла­вии, в районе Триеста. Сходные явления обнаружены на Новой Земле и в некоторых других местах. К типу боры относится и сарма близ Ольхонских ворот на Байкале. Достаточное сход­ство с борой по происхождению и проявлениям имеют норд в районе Баку, мистраль на Средиземноморском побережье Франции, от Монпелье до Тулона, нортсер в Мексиканском за­ливе (Мексика, Техас).

Подих гір

Що може бути одночасно таким сильним і таким слабким, таким ласкавим і таким злим, таким прохолодним і разом з тим теплим, освіжаючим і таким обпалюючи? На думку спадає тільки одна відповідь — вітер. Зі шкільного курсу ти знаєш про те, що на Землі господарюють постійні вітри, але внаслідок того, що її поверхня така різноманітна, виникають відносно незначні повітряні потоки — місцеві вітри. Найвідоміший із них — бриз. Природа їхнього утворення однакова — вони виникають через різницю атмосферного тиску. А ось поява цієї різниці має різні причини, тому й різновидів вітрів існує багато. Неабияким розмаїттям повітряних потоків вирізняються гори.

ФЕН
Не сумніваюсь, що, прочитавши слово «фен», ви одразу ж згадали побутовий прилад для сушіння волосся.
А ось його перші виробники «підгледіли» свій винахід у навколишній місцевості. Час від часу зі схилів Альп дме дуже потужний теплий вітер, який швидко нагріває все навкруги. Це місцевий вітер — фен.
Повітря, перевалюючи через високий гірський хребет і швидко спускаючись вузькою міжгірською долиною, стискається. Це призводить до його швидкого нагрівання (у середньому на кожні 100 м спуску температура підвищується на 1°С) і зменшення вологості. Зазвичай фен триває менше доби, зрідка — до п'яти діб. Наприклад, фени Скелястих гір Північної Америки часто призводять до підвищення температури більше, ніж на 20 °С усього за кілька годин.

Фен добре виражений в усіх високих горах Землі. Тільки місцеві мешканці називають . . . . .

Несамовита Бора

НЕСАМОВИТА БОРА. В старогрецькій міфології крилатий бог північного вітру називався Бореєм. Звідси й пішла назва одного з вітрів — бора. Бора часто «гостює» в гірських країнах, головним чином поблизу узбережжя. Давно відома бора (так звана «немере») на березі Адріатичного моря — поблизу Трієста, в Далмації. У Франції її називають інакше—«містраль». В Радянському Союзі добре відомі новоземельська бора (так званий «мисливський вітер»), бори на узбережжі Байкалу (сарма і харахаїха), на кавказькому узбережжі Чорного моря в районі від Геленджика до Анапи. Але особливо жорстокою буває бора в Новоросійську. Звичайно вона лютує взимку чи восени. Швидкість вітру часто перевищує 40 м/с, іноді досягаючи 60 м/с. Під час бори температура взимку нерідко опускається нижче —20° С.

. . . . .