вітер

Як виникає вітер

ВітерЯк виникає вітер

Хоча повітря й невидиме для ока, ми завжди відчуваємо його рух – вітер. Головною причиною виникнення вітру є різниця в атмосферному тиску над ділянками земної поверхні. Варто лише тиску де-небудь зменшитися або збільшитися, як повітря попрямує від місця більшого тиску в бік меншого. А рівновага тиску порушується неоднаковим нагріванням різних ділянок земної поверхні, від яких по-різному нагрівається і повітря.
 
Спробуємо уявити як це відбувається на прикладі вітру, що виникає на узбережжях морів і називається бризом. Ділянки земної поверхні – суходіл і вода – нагріваються неоднаково. Суходіл нагрівається швидше. Тому й повітря над ним нагріється швидше. Воно піднімається вгору, тиск знижується. Над морем у цей час повітря холодніше і відповідно вищий тиск. Тому повітря з моря переміщується на суходіл на місце теплого. Ось і подув вітер – денний бриз. Вночі все відбувається навпаки: суходіл охолоджується швидше, ніж вода. Над ним холодне повітря створює більший тиск. А над водою, що довго зберігає тепло і охолоджується повільно, тиск буде нижчий. Холодніше повітря з суходолу з області вищого тиску переміщується в бік моря, де тиск менший. Виникає нічний бриз.
 
Отже, різниця в атмосферному тиску діє як сила, що викликає . . . . .

Смерч у Костополі наробив лиха. 22 вересня 2014 року

          Після тривалої досить теплої та посушливої погоди, яка зберігалася впродовж двох декад вересня, атмосферний фронт, що 22 вересня переміщувався територією області виявився аж надто активним. В другій половині дня по всій території області гуркотіли грози, пройшли зливові дощі від помірних до сильних, зривався вітер до 15-20 м/с. Та найбільшу активність атмосферний фронт проявив на південній околиці міста Костопіль. Саме тут, в зоні потужних купчасто-дощових хмар, висота яких досягала 13 км, значної нестійкості атмосфери, високої вологоємності зародився вертикальний вихор, який називається смерч.

     Смерч на території України відноситься до найнебезпечніших стихійних атмосферних явищ. Процес його утворення . . . . .

Місцеві вітри

МІСЦЕВІ ВІТРИ. Існує багато місцевих вітрів, які несуть ту чи іншу погоду і мають назви, пов'язані з географічними особливостями місцевості. В Андах, наприклад, існує сильний перевальний вітер — хунта, а в Аргентині дме холодний памперо. Памперо — сухий вітер, а суракон (в Болівії) приносить дощі. Широко відомий теплий вітер сірокко в Італії, але в Ізраїлі, Аравії й Месопотамії його знають як сухий вітер пустині. В Середній Азії дме пекучий з пилом вітер афганець, який в Афганістані називають кара-буран, що означає «чорна буря». Дме афганець день, два, а іноді й чотири доби підряд. На Іранському нагір'ї поганої слави зажив так званий «вітер ста двадцяти днів». Він починає дути наприкінці травня чи на початку червня й дме з північного заходу протягом 120 днів безперервно, стихаючи лише на ніч. Сильні сухі вітри з піском і пилом особливо часто проносяться над аравійськими й африканськими пустинями. Серед них особливе місце посідає самум, місцевий вітер Аравії й Монголії. Слово «самум», або «сам», перекладається з арабського як «отруйний». Коли дме самум, температура повітря . . . . .

Відомі вітри й урагани

Мусони. В теплу пору року поверхня материків нагрівається сильніше, ніж вода. Це приводить до досить значної різниці в тиску атмосфери над сушею й морем і до виникнення особливої циркуляції повітря, яку називають мусонною. Походить ця назва від старогрецького слова «маунсін» (сезонний). Дійсно, для мусонів характерний яскраво виражений сезонний хід. Літом, коли сильніше нагрітий суходіл, з моря дме вологий вітер — літній мусон, який приносить щедрі опади Взимку ж, навпаки, утворюється потік з холодної суші на більш тепле море у вигляді сухого й холодного зимового мусону. У верхніх шарах на висоті від 500 м до 2 км виникають зворотні, компенсаційні потоки повітря, які називають антимусонами. Мусон є типовим явищем для початку літа, коли суходіл нагрітий сильніше, ніж море, й тому «втягує» більш холодні маси холодного морського повітря. Завдяки тривалому збереженню великої різниці температур між суходолом і морем значна різниця атмосферного тиску виникає на величезних просторах. Тому мусони характеризуються великою швидкістю вітру й далеко поширюються як в глиб материка, так і над відкритим морем. Особливо сильний мусон спостерігається . . . . .

Несамовита Бора

НЕСАМОВИТА БОРА. В старогрецькій міфології крилатий бог північного вітру називався Бореєм. Звідси й пішла назва одного з вітрів — бора. Бора часто «гостює» в гірських країнах, головним чином поблизу узбережжя. Давно відома бора (так звана «немере») на березі Адріатичного моря — поблизу Трієста, в Далмації. У Франції її називають інакше—«містраль». В Радянському Союзі добре відомі новоземельська бора (так званий «мисливський вітер»), бори на узбережжі Байкалу (сарма і харахаїха), на кавказькому узбережжі Чорного моря в районі від Геленджика до Анапи. Але особливо жорстокою буває бора в Новоросійську. Звичайно вона лютує взимку чи восени. Швидкість вітру часто перевищує 40 м/с, іноді досягаючи 60 м/с. Під час бори температура взимку нерідко опускається нижче —20° С.

. . . . .

Сторінки