Північний Льодовитий океан

Норвезьке та Баренцеве моря

Норвезьке море — окраїнне море Північного Льодовитого океану, між Скандинавським п-овом і о-вами Шетлендськими, Фарерськими, Іс­ландією, Ян-Майєн, Ведмедячим. Площа — 1340 тис. км2. Глибина —до 3970 м. Берегова лінія характеризується наявністю численних глибоко врізаних у сушу фіордів. Для Норвезького моря характерний морський клімат помірних широт. Порівняно м'яка зима, відносно тепле літо (пові­тря прогрівається до 6—10 °С), велика хмарність і вологість, невеликі сезонні коливання температури повітря. З південного заходу на північ­ний схід часто проходять циклони, вітри досягають штормової сили. Льо­доутворення починається у . . . . .

Історія відкриття і дослідження Північного Льодовитого океану

Перше письмове свідчення про дослідження північно-західної Євро­пи датується IV ст. до н. е., коли грек Піфей з Массилії (Марсель) здій­снив плавання в країну Туле. Деякі вчені ототожнюють Туле з Ісландією. Можливо, ще у V ст. н. е. ірландські ченці обстежували Північно-Атлантичний регіон, включаючи Фарерські о-ови та Ісландію, звідки в кінці IX ст. вони були витіснені норманами. Приблизно у той же час Оттар з Халогаланда став першим скандинавським мореплавцем, що здійснив плавання на схід і досяг Білого моря. Вихідці з Норвегії у 986 р. заснували поселення в Гренландії. Подальші дослідження в Арктиці були направ­лені на пошук Північно-Західного і Північно-Східного проходів з метою виходу на ринки Далекого Сходу. У 1553 р. англієць X. Віллоубі обігнув мис Нордкап, досяг південно-західного виступу о. Нова Земля, а потім гирла р. Варзіни, де усі учасники експедиції загинули від холоду. У той же час Р. Ченслор досяг гирла р. Північної Двіни, де нині розташований Архангельськ. У 1556 г. С. Барроу за наказом англійської Московської компанії відправився на пошуки північного морського шляху в Китай, але зміг добратися лише до Нової Землі. У дослідженні цього району велику роль зіграв голландець В. Баренц (Барентс), що здійснив плаван­ня у 1594, 1595 і 1596—1597 pp. В останній експедиції він помер і був похований у морі, названому на його честь.

Загальна характеристика Північного Льодовитого океану

Північний Льодовитий океан — найменший за площею океан земної кулі. Розташований між Євразією і Північною Америкою. Площа 14,75 млн км2; найбільша глибина 5527 м. Багато островів: Гренландія, Канадський Арктичний архіпелаг, Шпіцберген, Нова Земля, Північна Земля та інші загальною площею 4 млн км2. У Північний Льодовитий океан впадають великі річки — Північна Двіна, Печора, Об, Єнісей, Хатанга, Лена, Індігірка, Колима, Маккензі. За фізико-географічними особливостями поділяється на Північно-Європейський басейн, Арктич­ний басейн і окраїнні арктичні моря, розташовані головним чином у ме­жах шельфу (Карське, Лаптєвих, Східно-Сибірське, Чукотське, Бофорта, Баффіна, Гудзонова затока і протоки Канадського Арктичного архі­пелагу). У рельєфі дна виділяються шельф (ширина 1200—1300 км), кру­тий материковий схил і ложе, розчленоване підводними хребтами Гаккеля, Ломоносова та Менделєєва на глибоководні улоговини.

Арктика

Арктика — північна полярна область Землі, що включає Північний Льодовитий океан і його моря: Гренландське, Баренцеве, Карське, Лаптєвих, Східно-Сибірське, Чукотське і Бофорта, а також море Баффіна, за­тока Фокс-Бейсін, численні протоки і затоки Канадського Арктичного архіпелагу, північні частини Тихого і Атлантичного океанів; Канадський Арктичний архіпелаг, Гренландію, Шпіцберген, Землю Франца-Йосифа, Нову Землю, Північну Землю, Новосибірські о-ви і о. Врангеля, а також північне узбережжя материків Євразія і Північна Америка.

Сторінки