Золототисячник малий (центурія)
Опубліковано admin ср, 01 жовтня 2014р.Золототисячник малий (центурія) — Centaurium minus Moench.
Родина тирличеві — Gentianaceae
Як виглядає? Одно- або дворічна трав’яниста рослина 15—40 см заввишки, від середини стебла розгалужено-галу- зиста. Нижні листки яйцевидні і довгасто-яйцевидні, тупі, зібрані в прикореневу розетку, верхні — гострі, супротивні, всі з 5 жилками. Квітки в густих щитковидних суцвіттях, розташовані на одній висоті, містяться в розгалуженнях стебел і на кінцях гілок, темно-рожеві, розкриваються перед сходом сонця. Смак рослини гіркий, запах ніжний. Цвіте у червні — вересні.
Де росте? По всій території УРСР — на лісових галявинах, сухих луках, схилах, серед чагарників.
Коли й що збирають? Усю рослину, на початку цвітіння, вириваючи її з корінням,
Коли застосовують? При поганому апетиті, нестравності шлунка, в’ялій перистальтиці кишок (стимулює секрецію і перистальтику і виявляє злегка проносну дію), при підвищеній кислотності шлункового соку, печії, при хворобах печінки і жовчних шляхів, як глистогінний засіб, а також при грипі, малярії, цукровому діабеті, недокрів’ї (дія глікозиду генціопікрину, алкалоїду генціаніну, леткої олії, смоли, вітаміну С, дубильних речовин), алкоголізмі. На 1 склянку окропу беруть 1 чайну ложку подрібненого золототисячника і настоюють 10 хвилин. П’ють 1 склянку натщесерце, ковтками (при хронічних розладах кишок п’ють напар з суміші, порівну, звіробою і сухоцвіту — 2 склянки: перша натщесерце, друга за 4 рази, через годину після їди). При запаленні жовчного міхура (холециститі), як рекомендує М. А. Носаль, 3 чайні ложки суміші (порівну) золототисячника, кореня аїру і квіток цмину піскового настоюють у 2 склянках холодної води з вечора до ранку, вранці кип’ятять 5—7 хвилин і випивають 1 склянку натщесерце, а решту за 4 рази після їди.
