Це останній місяць зими. В цьому місяці лютують морози і заметілі, тому його назвали лютим. Все довшими стають дні, все частіше голубіє небо. Для місяця характерно все: заметілі, морози, сонце, вітри. Недарма він отримав назву "бокогрій".

            Лютий – це прелюдія весни, її заспів, пора сліпучого сонця. Місяць – зимо бор, бо лютий бореться з зимою: вітродуй і завірюхо вій – через часті вітри і злі заметілі: сніговій – сніг сіє і сіє без кінця і краю; крутень – за часті буревії й поземки, хуртовини та метелиці.

            За зиму в усіх рослин збільшуються бруньки. Їх життя не завмирає навіть у мовчазні зимові дні. Це період глибокого фізіологічного спокою, зумовленого низькими температурами.

            Для мешканців лісу – це найбільш важка пора року. Навіть копитним тваринам нелегко добиратися до закритої сніговою корою збляклої трави. Птахам тяжко здобувати зледенілі бруньки та пагони. Природодослідники підрахували, що в морози із десяти синиць гине вісім-дев’ять. Тому для птахів ...

     
         Землю часто називають блакитною планетою саме внаслідок значних запасів води, що перебуває тут у твердому, рідкому й газоподібному станах. Постійно переміщуючись, вода послідовно переходить із одного стану в інший. Цей нескінченний ряд перетворень називається кругообігом води в природі.  Найбільший обсяг її, близько 90 % усіх запасів на Землі, зосереджений у гідросфері. До неї входять океани, моря та інші великі водні об’єкти, зокрема такі, як озера й річки. Друге місце за запасами води посідає кріосфера. Це шапки полярних льодів, льодовики та сталий сніговий покрив. Воду також можна виявити в літосфері, тобто у верхніх шарах земної кори. Невелика кількість її присутня в атмосфері у вигляді хмар, що складаються з водяної пари, дрібних краплинок або кристаликів льоду.

Ожеледь та ожеледиця. Для пересічної людини різниці між цими поняттями не існує - однаково слизько та небезпечно, проблеми в пересуванні вулицями, безліч травм та проблем іншого плану. Але давайте всетаки спробуємо розібратися в цих двох явищах, які мають суттєві відмінності.

Ожеледь – шар льоду, що утворюється на поверхні землі і на предметах (проводах, гілках дерев і т. п.) при намерзанні переохолоджених крапель дощу, мряки або туману при температурі від 0 до -6 ° C, в окремих випадках при 10-12 градусах морозу. Товщина ожеледі зазвичай невелика , але інколи може досягати декількох сантиметрів і викликати обламування гілок, обрив проводів, пошкодження посівів і т. п. Ожеледь, на відміну від ожеледиці, утворюється виключно з атмосферних опадів.

Ожеледь - це явище, яке досить рідко спостерігається (лише кілька днів у році) в холодну пору року. Для виникнення ожеледі

            Вода – найпоширеніша і найбільш незвичайна речовина на нашій планеті. Молекула води складається із двох атомів водню й одного атома кисню. Вона має унікальні хімічні й фізичні властивості, які відіграють надзвичайно важливу роль у підтримці життя на Землі. Взаємодії між атомами водню й кисню заряджають молекули води, й між ними утворюються так звані водневі зв’язки, за допомогою яких вода може існувати у трьох станах – твердому, рідкому й газоподібному. Перехід з одного стану в інший залежить від температури й тиску повітря.

   
         Землю можна розглядати як систему, що складається з п’яти компонентів. Це атмосфера (повітря), гідросфера (вода), кріосфера (лід), літосфера (тверда поверхня) та біосфера (життя). Ці компоненти взаємодіють між собою, обмінюючись енергією та речовинами.

            Рух енергії починається з поглинання Землею сонячної радіації, що нагріває її, і закінчується, коли Земля віддає її в космос, тим самим запобігаючи перегріву. Сонячна енергія надає руху атмосфері й гідросфері. Частина її витрачається на кругообіг води, яка в даному процесі змінює свої властивості й форму, стаючи твердою, рідкою, або газоподібною. Інші хімічні речовини – кисень і вуглекислий газ – також є найважливішими компонентами системи.

            Географічна оболонка – найбільший на Землі природний комплекс, у якому ...........................

Наша планета оточена газовою оболонкую, що зветься атмосферою. Її стан у певний момент часу в тій або іншій місцевості ми називаємо погодою. Вона – найпопулярніша тема наших розмов, тому що визначає спосіб життя, форму жител, одяг і навіть дозвілля людей на всіх континентах. Погода досить примхлива, вона змінюється в різних місцях, щодня і навіть щогодини. Однак багаторічні спостереження дозволяють помітити послідовні закономірності її змін, визначити характерний для того чи іншого місця клімат. Щоб судити про клімат, необхідно як мінімум 30 років спостерігати за динамікою елементів погоди. Метеорологічні дослідження, які ведуться лише близько 200 років, доповнюються історичними даними й величезним фактичним матеріалом спостережень за живою природою, що також дають інформацію про зміни клімату Землі.

         Навіщо ми вивчаємо погоду

Людина здавна вивчала й систематизувала погодні явища не тільки з простої цікавості. Від цього ...................

     Це свято, що відзначається 19 січня, має й іншу назву — Богоявлення. Може виникнути закономірне запитання: чому Богоявленням названий не день народження Ісуса Христа, а саме цей день. Відповідь проста: справжній день не той, у який Христос народився, а той, у який він хрестився й освятив воду.
 

     До речі, усі більш-менш значні церковні свята супроводжуються ..............