Державні та народні свята

Святкування Пресвятої Богородиці (4 листопада), на честь Її ікони, іменованої «Казанська», було встановлено в подяку за позбавлення Москви і всієї Росії від навали поляків в 1612 році. Кінець ХVI і початок ХVII століття відомі в історії Росії як Смутний час. Країна зазнала нападу польських військ, які глумилися над православною вірою, грабували і палили храми, міста і села. Обманним шляхом їм вдалося заволодіти Москвою. На заклик Святішого Патріарха Гермогена російський народ став на захист батьківщини. В ополчення, яке очолював князь Димитрій Михайлович Пожарський, був присланий з Казані чудотворний образ Пресвятої Богородиці.
Знаючи, що лихо попущено за гріхи, учасники ополчення наклали на себе триденний піст і з молитвою до Господа і Його Пречистої Матері за небесною допомогою. Молитва була почута. Від святителя Арсенія (згодом єпископа Суздальського), який перебував у полоні, прийшла звістка, що йому у видінні було відкрито про зміну суду Божого на милість, за заступництвом Пресвятої Діви.

Православна і греко-католицька церкви східного обряду 14 жовтня відзначають головне осіннє свято - Покрову Пресвятої Богородиці.

У його основу покладено переказ про появу Божої Матері в 910 році у Влахернському храмі в Константинополі (де зберігалася риза Пресвятої Діви Марії, її головний покрив і частина поясу, перенесені з Палестини в V столітті).

У ті дні Константинополь був в облозі язичників: місту загрожувало зруйнування. Під час недільного цілонічного пильнування, коли храм був переповнений людьми, котрі молилися, святий Андрій побачив Пресвяту Богородицю, що йшла повітрям, осяяну яскравим світлом, оточену Ангелами і сонмом святих. Царицю Небесну супроводжували святий Хреститель Господній Іоанн і святий апостол Іоанн Богослов. Під час цього явища Пресвята Діва зі сльозами піднесла молитву про порятунок людей від негараздів і страждань, потім, підійшовши до Престолу, продовжила свою молитву, закінчивши яку, зняла зі своєї голови білий покрив (омофор) і простягла його над людьми, що молилися в храмі, захищаючи від ворогів - видимих і невидимих.

Пресвята Владичиця сяяла небесною славою, а покрив у руках її блищав "краще променів сонячних". Святий Андрій з трепетом споглядав чудове бачення і запитав свого учня, що стояв поряд з ним, блаженного Єпіфанія: "Чи бачиш, брате, Царицю і Пані, що молиться про весь світ?" Єпіфаній відповів: "Бачу, святий отче, і жахаюся".

9 жовтня Свята Церква вшановує пам’ять одного з найбільших апостолів Христових – Йоана Богослова.

Святий апостол і євангеліст Іван Богослов був сином Зеведея і Саломії – дочки святого Йосифа Обручника. Одночасно зі своїм старшим братом Яковом він був покликаний Господом нашим Ісусом Христом до числа Своїх учнів на Генісаретському озері. Залишивши свого батька, обидва брати пішли за Господом. Апостола Іоана особливо любив Спаситель за жертовну любов і велику чистоту. Після свого покликання апостол не розлучався з Господом і був одним з трьох учнів, яких Господь особливо наблизив до Себе. Святий Іоан Богослов був присутній при воскресінні Господом дочки Яіра і Преображення Господнього на горі Фавор.

Православні християни 27 вересня (14 вересня за старим стилем) святкують празник Воздвиження Чесного Хреста Господнього.

Свято встановлено в пам'ять знайдення та воздвиження Хреста Христового. Ця знаменна подія відбулась за імператора Константина Великого, який першим з римських імператорів припинив гоніння на християн.

Рівноапостольний імператор Костянтин, сприянням Божим отримав у трьох війнах перемогу над ворогами, бачив на небі Боже знамення - Хрест із написом «Цим переможеш». Гаряче бажаючи відшукати Хрест, на якому був розіп'ятий Ісус Христос, Костянтин направив в Єрусалим свою матір, благочестиву царицю Олену. Хоча свята цариця Олена до цього часу була вже в похилому віці, вона з натхненням взялась за виконання доручення.

Римські імператори-язичники намагалися повністю знищити в людстві спогади про священні місця, де постраждав за людей і воскрес Ісус Христос. Імператор Адріан наказав засипати землею Голгофу і Гріб Господній, і на штучному пагорбі поставити капище язичницької богині Венери і статую Юпітера. На це місце збиралися язичники й здійснювали жертву жертвопринесення.

Різдво Пресвятої Богородиці, (21 вересня) християнське свято, в Православній Церкві входить в число Богородичних двонадесятих свят, з нього починається річне коло церковних свят.

Діва Марія народилася в той час, коли люди дійшли до таких меж морального занепаду, при яких їхнє повстання здавалося вже неможливим. Кращі уми тієї епохи усвідомлювали і часто відкрито говорили, що Бог повинен зійти у світ, щоб виправити віру і не допустити погибелі роду людського. Син Божий схотів для порятунку людей прийняти людське єство, і Богородицю, єдину гідну вмістити в Себе і втілити Джерело чистоти і святості, Він обирає Собі Матір’ю.

Різдво Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Пріснодіви Марії святкується Церквою, як день всесвітньої радості. У цей світлий день, на рубежі Старого і Нового завітів, народилася Преблагословенна Діва Марія, покликана від віку Божественним Промислом послужити таємниці втілення Бога Слова – стати Матір’ю Спасителя світу, Господа нашого Ісуса Христа.

Віруючі люди по всій землі гідно шанують піснями і хвалами Ту, Котра розсіяла у світі пітьму безблагодатності і принесла людству спасіння від вічної смерті.

Згідно з церковним переказом ...

11 вересня — Головосіка. Після хрещення Господнього святого Івана Хрестителя кинули до в’язниці за наказом Ірода (а він був тоді правителем Галілеї). Жорстокий наказ було віддано через те, що Іван засуджував Ірода за його неправедні вчинки: той покинув законну дружину, а натомість мив із незаконною — дружиною свого брата Іродіадою, яка й була дуже ласа до влади й багатства і прагнула до них за будь-яку ціну.

Іван Хреститель не побоявся відкрито виступити прти цього шлюбу. Під час бенкету з нагоди дня народження Іроди донька Іродіпди Саломія дуже потішила всіх своїми танцями (а вона була неабияка танцівниця). Задоволений Ірод пообіцяв дати їй у нагороду будь-що на її вибір. Забаганка дівчини була жахливою: за порадою матері вона попросила в Ірода подати їй на блюді голову Івана Хрестителя. І негайно отримала те, що забажала. Тоді Саломія віднесла святу голову своїй жорстокій матері. Та проколола язик Івана Хрестителя голкою та закопала голову в місці, для поховання не призначеному
......