корисні копалини

Х’ЄРВЕ ЕЛЬ АКВА (Hierve el Agua) – "кипляча вода"

Х’ЄРВЕ ЕЛЬ АКВА (Hierve el Agua) – «кипляча вода»

Ось вам приклад, коли важливою є не корисна копалина як така, а її геотуристична привабливість. І як геотуризму може впливати на політичні події, нехай не у загальнодержавному масштабі.
 
Перенесемося подумки у Мексику, до штату Оахака, де розчленований рельєф дарує фантастично гарні краєвиди: вузькі долини, гірські схили, стрімкі скелі, і все це на висотах бл. 1,5 – 2 тис.м н.р.м. Але особлива принада для туристів сховалась серед безлічі скелястих гір.
 
Це Х’ЄРВЕ ЕЛЬ АКВА (Hierve el Agua) – «кипляча вода», місце, де і води не дуже щоб так, і окропом її важко назвати. Проте візуальна асоціація зрозуміла. Білі «потоки» ніби збігають скелястими стрімкими схилами з висоти 1821 м н.р.м., хоча при наближенні стають подібними не на киплячу воду, а на замерзлий водоспад. Фактично це навіть два «водограї», які височать над долиною на 50 та 90 м.
 
Та якщо вам пощастило піднятись до «витоків», ви побачите не лід навіть, але тверду породу, відклади високомінералізованих підземних вод, ТРАВЕРТИНИ, натічні утворення, фактично майже як сталактити у печерах.
 
Верхня частина гори складена карбонатними породами, які є водорозчинними. Тому підземні та дощові води у присутності вуглекислого газу розчиняють їх та насичуються гідрокарбонатом кальцію. На поверхні посеред кам’яного «панциря» можна побачити невеликі отвори та щілини, з яких, часом з булькотінням, подібно до . . . . .

Пісок

ПісокОтже, сьогодні поговоримо про просте й всім відоме. Але чи це справді так?
Наприклад, чи всі знають, що таке – ПІСОК? Як утворився, яким буває, для чого застосовується?
А, бачимо-бачимо! Будівельна сировина, авжеж! Хто не звертав уваги на купи піску у місцях, де ремонтують дороги чи йде будівництво? Звісно, всі. Але  - чи це все?
Зараз спробуємо трохи розширити горизонт знань про цю просту,а насправді дуже складну і потрібну у різних галузях гірську породу.
Саме так, адже 
ПІСОК – це гірська порода: осадова – тобто утворена, осаджена на дні водойм чи на земній поверхні; уламкова – тобто складається з дрібних уламків різноманітних мінералів та інших гірських порід, стійких до механічного та хімічного впливу; сипка (пухка) – оскільки уламки не зцементовані, не скріплені між собою. 
Утворення? Логіка підказує – якщо уламки, то щось ламалось: руйнувались гірські породи різного складу внаслідок тектонічних рухів, впливу зовнішніх «агресорів» - сонячного опромінення, води, вітру, коливань температури,  розтріскування внаслідок замерзання води у тріщинах і порах порід взимку тощо. 
Піщинки більш-менш обкатані, тобто кутики і краї ніби обточені, округлі – через те, що контактували між собою, вдарялись і терлись під час перенесення водою чи вітром. Чим кругліші зерна – тим довше їх тягнуло і на більшу відстань. Хоча тут можуть бути нюанси залежно від складу та фізичних властивостей уламків. Завершували свою подорож – чи то річковими потоками та потічками, чи то на крилах потужних вітрів, чи разом з льодовиками – крихітки-піщинки у спокійних місцях, нагромаджуючись у вигляді піщаних товщ. 
За розміром уламків ПІСКИ (природні) поділяють на: грубозернисті — зерна розміром 2,00 – 1,00 мм; - великозернисті (крупнозернисті) — 1,00 – 0,50 мм; - середньозернисті — 0,50 – 0,25 мм; - дрібнозернисті — 0,25 – 0,10 мм; - тонкозернисті — 0,10 – 0,05 мм. Ну але в літературі можна зустріти дещо відмінні класифікації (0,1 – 1,00 мм). Осадові породи з часточками такої розмірності називають  . . . . .

Нерудні корисні копалини

Нерудні корисні копалини

  За їх запасами Україна є однією з перших держав світу. Так, родовища самородної сірки (озокериту) в Прикарпатті — найбільші в світі. Озокерит використовується в парфумерії, легкій промисловості, медицині.

Родовища кам'яної солі розробляються в Донбасі (Артемівське, Слов'янське) і в Закарпатті — Солотвинське. Багаті на солі водойми Азово-Чорноморського узбережжя, з-поміж яких вирізняється затока Сиваш. Хлоридно-сульфатні родовища калійних солей є в Передкарпатті - Калуш-Голинське, Стебницьке.