7 липня православні християни святкують Різдво святого пророка Предтечі та Хрестителя Божого Івана. За церковними переказами, батьки Івана Хрестителя — Єлисавета й священик Захарія з міста Хеврон. Вони аж до старості не мали дітей, але одного разу під час богослужіння Захарії явився архангел Гавриїл. Він став біля кадильного жертовника й провістив народження в Захарія сина, і син той стане провісником Спасителя. Захарія спочатку не повірив архангелу, і той його покарав за невіру німотою. Це покарання одночасно було й знаменням, що Гавриїл каже правду. Коли довгоочікувана дитина нарешті народилася, Захарія на папері написав, що її зватимуть Іваном. І німота одразу спала.

Одночасно з Єлисаветою при надії була й Марія, майбутня мати Ісуса Христа. Коли народився Син Божий, Ірод наказав убити всіх немовлят. Дізнавшись про це, Єлисавета втекла разом із сином та сховалася в печері посеред пустелі. Захарія в цей час був у Єрусалимі. Ірод послав до нього вояків, щоб вони дізналися від нього, де ховається Єлисавета з немовлям. Оскільки священик у жодному разі не хотів ви-давати дружину, його було вбито прямо в храмі. Єлисавета мешкала в пустелі до самої смерті. А Іван Предтеча перебував під охороною янгола, а коли трохи подорослішав, прий – шов иа проповідь про покаяння. Пізніше він виконав надзви – чайно важливу місію — охрестив Ісуса Христа.

Народ має свої уявлення про де свято. У цей день Іван Хреститель освятив воду та прогнав злі сили. Народ дав цьому святу свої, так би мовити, неофіційні назви: Іван – травник, Іван-чаклун та ін. Загалом це дуже давнє язичницьке свято, яке було певною мірою переосмислене після запровадження християнства на Русі.

КРАСА ЛІТА, СЕРЕДИНА ЦВІТУ

Назва місяця пов’язана з масовим цвітінням липи. Раніше цей місяць називали «липець», або «косець» — від слова косити, «пасень»  —    від слова пасти. В давнину цей місяць ще називали «грозником», бо п’ятнадцять гроз припадало в середньому на липень. «Після дощу   —    земля іменинниця», — говорять у народі. Стомлена під сонцем земля жадібно п’є воду.

Липень — зеніт літа, його екватор, маківка, вершина. Місяць  —    володар тепла, сінозірник. Надія літа, середина цвіту, зелений бенкет року, розкішний, щедрий і багатобарвний.

Липень — один із найжаркіших місяців, тріпоче, тремтить жарке повітря. В його теплі ніжиться різнотрав’я. Луки, поля, гаї пишаються своїми багатобарвними шатами. У повітрі розлитий аромат розквітлої липи. Дозрівають малина, суниці, вишні, смородина, черемха, чорниця.

В червні зоря з зорею зустрічається.

Існує багато припущень щодо виникнення назви місяця — «червень». Одні, наприклад, зв’язують її із червонінням у цю пору ягід і фруктів, інші — з масовим цвітінням червоних квітів. А .може, старовинна назва «червень» дана через кошенілі — черв’яків, [які предки наші збирали для добування багряної фарби.

Червень усьому початок: і врожаю, і майбутній осені, місяць хліборост, рум’янець року, різноцвіт, суничник.

Опадає біло-рожева кипінь фруктових садів. У лісі розкриваються білі запашні суцвіття калини; рожевіють віночки квітів шипшини. В ранкових росах купаються квіти конюшини, червоні лугові волошки, лілово-червона болотна герань.

Короткі теплі ночі наповнені співом солов’їв. Чарує сивий туман над долинами. Пливуть над землею білі ночі, незабутні ночі — зорі світлих ночей нашої юності...

Травень

          Місяць симолізує буйний ріст трав. Вважають, що назва «май» суто українського походження. На Україні під цим словом розуміють клечання квітами, гілками та зіллям.

          Травень — молодість року, його принада, краса, провісник літа — кінець весни. Місяць-апогей весни, її зеніт і вінець.

          Ліси і гаї прикрасилися фіалками, конвалією... Піниться квітами калина, цвітуть суниці, чорниці. Ніби білосніжна наречена починає цвісти черемха. Скільки пісень про неї складено! Символ дівочої краси, щедрого життя, заповітних мрій. За черемхою зацвітає бузок, фонтанами пелюстків спалахують груші, вишні, розкриваються квіти яблуні.

          У другій половині прибуває останній ешелон пернатих мандрівників — солов’ї, стрижі, ластівки. Згодом зранку до пізнього вечора не замовкають їхні концерти. Мелодійний свист шпаків, голосна пісня зяблика, початок якої нагадує розсип дзвіночків із характерним закінченням — розчерком, треллю. І цар співочих птахів — соловейко, граціозний, стрункий, з великими чорними очима. Його мелодійна пісня чарує серце. Зупинимося на хвилин- ку-другу і послухаємо травневий спів птахів. Спочатку неквапливий початок, потім легке стукотіння, розсип, громовий перекіт. Трель за треллю. — Фіор, фіор: вид-вид-вид: ціі-і-і... Чистота і ніжність! Запевняю вас, що чарівнішого концерту ви не почуєте більше ніде. Пісня про радість життя, весну, вічне кохання.

          Прокотилися травневі громи, дощі оновили природу. З’являються соковиті шовковисті трави. Палахкотять пелюсткові різнотрав’я.

          Травень — дивна пора року. Місяць молодості, мрій і щасливих сподівань. Розпал життя: ...

Квітень-первоцвітень

Назва цього місяця пов’язана з цвітінням квітів. Місяць — цвітень. Весна повністю вступає в свої права.

Місяць-пустун, хитрюга, лукавець. Провісник літа. Дзвінкий, голубий, променистий місяць чистоти, очищення природи, її розквіту.

У лісі розпускається медуниця. Її віночок — чудо природи: спочатку рожевий, потім пурпурово-фіолетовий. У перші походи вирушають грибники за печерицями. Зацвітає сіра вільха — із розчепірених шишок сиплеться жовтий пилок.

У бездонному небі тріпочуть жайворонки. І тоді здається, що між ними і землею натягнуті срібні ниточки із дзвіночками. Голосно співають зорянки, токують дятли. З захватом продовжують весняні гуляння довгохвості сороки. Перші концерти дають жаби, які в цей час відкладають ікру.

• Все частіше і частіше посміхається сонечко. Сяє над землею посмішка квітня.
• Вишні і терен зацвіли — сійте кукурудзу.
• Вишні пишно цвітуть — жито рано квітуватиме.
• Від снігу до листя — такий квітневий водолій.
• Вільха зацвіте — ...

Березень-весновій

          Місяць назвали так тому, що в березні плаче білокора береза, коли наші предки вирубали значні ділянки березового лісу для землеробства, була поширена назва «березоль», утворена з основ двох слів — «береза» і «золи». До речі, є таке народне прислів’я про березовий сік: «Парубок нап’ється — велетнем стане, дівчина нап’ється — коханого зустріне».

          Березень — первісток весни, спадкоємець лютого, провісник квітня, ранок весни і ранок року. Це місяць — сонцегрій, весновій, вітроніс.

          На початку березня починає наспівувати пісні вівсянка: «Покинь сани, візьми віз, викинь шубу, з печі злізь». Молочно-білими дзвіночками пролісків подекуди вкрилися галявини в лісі. Обвішується довгастими ліхтариками, кудлатими сережками цвіту ліщина. Ніби зірочки, з’являються золотаво-жовті монетки-квіточки мати-й-мачухи.

          У річках нереститься риба, вилазять погрітися із вуликів після довгої зими бджоли. Повертаються до рідних домівок журавлі. З завмиранням серця слухаємо журавлине «кур-ли... кур-ли...». Летять лелеки, польові жайворонки, згодом появляються дзвінкоголосі зяблики. Метушаться сороки-вертухи, будують свої гнізда. Літають воронячі зграї. Особливо крикливими і непосидющими стають дятли. Відгуляли весілля вовки та лисиці. Очікують перший