Все про все ...

26 квітня 1986 року сталася аварія на Чорнобильській атомній електростанції. Найбільша ядерна катастрофа в історії людства.

«26 апреля 1986 г. в 01 час. 25 мин. в помещении 4-го энергоблока Чернобыльской АЭС при подготовке его к плановому среднему ремонту произошел взрыв с последующим пожаром, который вскоре был ликвидирован, – інформував про аварію на Чорнобильській АЕС 28 квітня 1986-го голова КГБ УРСР Степан Муха першого секретаря ЦК Компартії України Володимира Щербицького. Повідомлення, насправді, не відображає справжніх масштабів трагедії, ліквідувати аварію – От взрыва обрушился шатер перекрытия реакторного и кровля машинного залов, воспламенилась также крыша 3-го энергоблока, в связи с чем последний был аварийно остановлен. К 06 часам того же дня пожар на крыше этого энергоблока также ликвидирован»

На момент аварії в приміщенні 4-го енергоблоку перебували 17 чол. персоналу.

Наступного після аварії дня, урядова комісія ухвалила рішення про негайну зупинку 1 і 2 енергоблоків та евакуацію населення Прип’яті. Упродовж 27 квітня більш як 44,5 тис. мешканців міста енергетиків були евакуйовані в сусідні з Чорнобильським Поліський та Іванківський райони, 1 тис. – вибралися в Чернігівську й інші області. В Прип’яті залишилося тільки 5 тис. чол., які були залучені до проведення невідкладних ліквідаційних робіт. В повідомленні КГБ вказується, що станом на 8.00 год. 28 квітня рівень радіації на 3 і 4 енергоблоках становив 1000-2600, а на окремих ділянках міста – 30-160 мікрорентген в секунду. В цьому місці на документі Володимир Щербицький зробив свою, тепер вже відому, примітку – «Что это означает?». Це промовисте свідчення того, що навіть найвищі посадові особи держави до кінця не усвідомлювали рівня небезпеки та масштабів катастрофи.

1 травня 1986 року Комуністична партія вивела на святковий парад у Києві сотні тисяч людей, у тому числі й дітей, хоча рівень радіації перевищував допустимий у десятки разів. О 20.00 30 квітня вітер повернувся у бік Києва і в місті почав підніматися радіаційний фон. 2 травня 1986 року радянське керівництво ухвалило рішення про евакуацію населення з 30-кілометрової зони навколо Чорнобильської атомної станції – на 6-й день після аварії, а офіційно . . . . .

Афінський Акрополь (Греція) - це давній укріплений пагорб у центрі Афін, на якому зосереджені деякі з найвизначніших пам’яток давньогрецької архітектури. Найвідоміша споруда - Парфенон, храм, присвячений богині Афіні, покровительці грецької столиці. Акрополь був заселений ще в неоліті (понад 3000 років до н.е.), але свого розквіту досяг у V столітті до н.е., за часів Перикла. Тоді на пагорбі було зведено найвеличніші храми та будівлі. Він відображає розквіт афінської демократії, філософії та мистецтва. Саме в цей період в Афінах творили Сократ, Платон і багато інших видатних мислителів. Первісно акрополь був . . . . .

Чому Земля виглядає тьмяною?

Читав обурення, що якість світлини 70-х значно краща, ніж свіжа. І що це за оптика така сучасна!? Інші з сумом: Вона ніби перестала сяяти і виглядає дуже тьмяно.

Я розумію, що ці два знімки не можна напряму порівнювати. Різні камери, різне світло, різні умови. І мова не про це. А про відчуття, яке вони передають. І тут починається цікаве. Бо те, що ми бачимо — дивно співпадає з тим, що показує наука.

За останні 20 років океани змінили колір на більш ніж половині своєї поверхні — приблизно 56%. Вони стають більш «зеленими».

Земля почала відбивати менше світла — приблизно на пів ватта на квадратний метр. Це небагато, але в масштабі планети — суттєво.

Тепліші океани → менше хмар → менше відбиття світла. Суша теж «зеленіє» — на 25–50% рослинних територій. Але це не зовсім про відновлення природи. Це ефект . . . . .

При виході євреїв з Єгипту янгол, який знищував єгипетських немовлят-первістків, побачивши кров великоднього жертовного ягняти на дверях єврейських домів, проходив повз них (сер. “песах”), не чіпаючи немовлят єврейських родини.

Великдень відноситься до тих свят, дата яких міняється кожного року, визначеної немає. Зазвичай вів відзначається не раніше 4 квітня та не пізніше 8 травня. У перекладі з давньоєврейської мови “пасха” — “проходження повз, повбавлення”.

Інші назви цього свята: Світле Воскресіння, Христов день. За переконанням православних віруючих, Великдень пов’язаний з воскресінням Ісуса Христа, а отже, символізує перемогу добра вад злом і світла над пітьмою. Христове Воскресіння стало своєрідним свідченням того, що Ісус Христос — це істинний Спаситель, оскільки він переміг смерть, воскреснувши. І цим він дав надію всім віруючим людям, власне, зробив людей переможцями смерті, адже, відповідно до заповідей Святого Письма, кожна людина протягом праведного свого земного життя може заслужити право на власне безсмертя.

Божественній славі Сина Божого та величі світлого Великодня відповідає особлива . . . . .

6 лютого 1996 року відбулась передача британської антарктичної станції «Фарадей» Україні. Над станцією було піднято український прапор та присвоєно нове ім’я – «Академік Вернадський». Відтоді Національний антарктичний науковий центр щороку відправляє на станцію наукові експедиції.

Варто зауважити, що українські вчені завжди брали активну участь у науково-дослідницькій праці з вивчення Південного полюса Землі. Але після розвалу союзу росія оголосила себе правонаступницею володіння антарктичними станціями колишнього срср і категорично відмовила Україні в передачі навіть однієї з них.

Повернення України в Антарктиду не було легким. Упродовж тривалого часу науковці наголошували на необхідності відновлення та продовження діяльності в Антарктиці – до державних органів України надсилалися листи, вчені виступали з заявами і зверненнями. Зрештою в липні 1992 року тодішній Президент України Леонід Кравчук видав указ про участь України у дослідженнях Антарктики, парламент схвалив документи про приєднання України до Антарктичного договору, а 26 жовтня 1993 року було утворено Центр антарктичних досліджень.

У листопаді 1993 року Велика Британія поширила серед посольств інформацію про бажання передати свою станцію Фарадей на острові . . . . .