Вчені відкрили найхолодніше місце на Землі – в Антарктиді, де температура падає нижче 91 градуса за Цельсієм. Воно розташоване на антарктичному гірському хребті.

Відкриття було зроблено американськими дослідниками Національного центру даних по снігу і льоду за допомогою супутників та інших методів вимірювання температури в Антарктиді.

Місце, де температура досягає -91,2 градуса за Цельсієм, розташоване в області гори Купол Фудзі, висота якої сягає 3,7 км. При такій температурі очі, ніс і легені людини замерзають за лічені хвилини. Це тому, що температура на 13 градусів нижча точки (-78,5 градуса за Цельсієм), при якій вуглекислий газ перетворюється з газу в сухий лід.

Нагадаємо, до цього часу рекорд . . . . .

У Сонячній системі найхолоднішим місцем є єдиний супутник планети Землі – Місяць. Як відомо, за даними з інфрачервоного термометра, який був встановлений на одному з космічних апаратів Америки, температура Місяця на поверхні, зокрема в крижаних кратерах північного полюса, опускається до -249 градусів за Цельсієм.

Тим часом, міжнародним співтовариством визнано абсолютним рекордом найнижчу температуру повітря і на планеті Земля, яка склала -89,2 градуса за Цельсієм і була зафіксована в 1983 році. Ця температура є світовим рекордом. Місцем встановлення рекорду є російська станція «Схід» в Антарктиді.

Але нещодавно вчені . . . . .

При згадці про комарів у більшості людей виникає тільки дві асоціації: тіло, вкрите укусами, які так і хочеться роздерти до крові, і набридливе пискляве дзижчання, через яке не вдається заснути вночі. Проте мало хто знає і про корисне значення комарів для людини. Існує чотири їхні особливості, завдяки яким комарі справді можуть стати у нагоді як синоптикам, так і усім, хто просто цікавиться нетрадиційними способами визначення погоди на найближчий час.

Перш за все, поведінка цих комах дає змогу точно визначити погоду на найближчу добу. Побутує думка, що якщо збираються великі скупчення комарів, то сьогодні-завтра погода буде сонячною та спекотною, вітру у ці дні не передбачається. Якщо ж навпаки, комари літають окремо, не рояться, то скоро має бути дощ.

По-друге . . . . .

Українська природа оспівана в багатьох літературних творах, і це не дивно. Зважаючи на особливості ландшафту України, природа України гармонійна, красива. Гірські масиви в Карпатах і Криму, що займають 5% площі країни – це не лише хвойні і змішані ліси, що представляють молоді і столітні насадження, незаймані куточки природи України, де і зараз, як багато віків тому, можна назбирати грибів, ягід (здебільшого брусниці і чорниці) і лікарських рослин, але і безліч дрібних річок, де беруть початок річки Дністер і Прут, невеличких за розмірами, але глибоких озер з кришталево чистою водою. Найбільш відоме і красиве з озер – Синевірське, що розташоване на висоті майже 1000 метрів над рівнем моря і має площу майже 5 гектарів. Воно вважається одним із 7 чудес природи України. А ще це гірські луги – полонини, вкриті різнокольоровими барвистими килимами квітучих влітку трав. Тут рай для тварин. Із ссавців – бурі ведмеді, лісові коти, рисі, олені, зайці, лисиці, вовки, куниці, видри, борсуки і білки. Із птахів – безліч співочих перелітних птахів, тетереви, рябчики і дятли, а ще чорні лелеки, орли і беркути. Тут навіть є рідкісні рептилії – саламандра плямиста, ящірка живородна і тритони. Для збереження гірських ландшафтів Карпат у природному стані були створені . . . . .

Збереження незайманих тропічних лісів у первозданному вигляді життєво важливо для біосфери - до такого висновку прийшов міжнародний колектив дослідників, проаналізувавши дані 138 наукових робіт та понад 2 тис. зразків флори і фауни з тропічних лісів усього світу. Стаття екологів вийшла в журналі Природа. Детально про їх дослідженні розповідає BBC.
  Аналіз показав, що зміна людиною тропічних лісів в результаті господарської діяльності людини - наприклад, рубки дерев (навіть якщо при цьому садяться нові) - призводить до зубожіння тваринного і рослинного світу, причому повернути цей процес назад вкрай важко. Особливо уразливими виявилися птахи, комахи і дерева. Що стосується ссавців, то деякі з них, наприклад, пацюки, можуть відчувати себе у змінених людиною лісах навіть краще, однак загальне видове різноманіття звірів все одно буде падати.
  Це дослідження дозволяє вирішити давню суперечку про те . . . . .

Новозеландські та англійські вчені змогли вдало розморозити і реабілітувати кілька паростків моху , які були заморожені арктичними льодами більше 1,5 тис. років тому. Це в свою чергу віддає мохам лідируючу позицію , поряд з бактеріями , які вважалися самими живучим організмами на Землі.
   Представник антарктичної Британської служби при Кембриджі Пітер Конвей заявив - "Наше дослідження довело , що багатоклітинні організми , а в даному випадку це рослини , володіють найбільшою здатністю до виживання в екстремальних умовах, ніж передбачалося раніше. Знайдені мохи здатні були століття проводити в замороженому стані , в такий час як європейське "мале льодовикове століття" . Крім того , вони мають здатність швидкого відновлення в результаті танення льоду " .
  Конвей зі своїми колегами взяли участь в експедиції на території Антарктичного півострова. Слід зазначити . . . . .

Харківські вчені створили « Кліматичну камеру» , в якій створюють штучні хмари і туман , а також вивчають способи впливу на опади. Винахідники сподіваються , що в майбутньому ці знання допоможуть боротися з надзвичайними ситуаціями .
  Пристрій для лабораторних досліджень придумали і зібрали в Національному університеті цивільного захисту України . Міні- хмари створюються в герметичній металевій камері з однією скляною стінкою. Для цього її обсяг заповнюють дрібнодисперсною (що складається з дрібних окремих частинок) рідиною з таким же розміром крапель , як в хмарах атмосфери або тумані. Після цього штучну хмару різними способами змушують вибухнути дощем . «Ми досліджуємо механізми фізичного і хімічного впливу на процеси формування опадів , для того щоб опади пішли раніше, ніж вони формуються в звичайних умовах. Надалі результати досліджень ми хочемо застосовувати для гасіння степових , лісових пожеж і ліквідації повеней . У другому випадку потрібно , щоб хмара не дійшла до області повені , щоб дощ пішов раніше » , - розповів один з розробників -  замначальника кафедри спеціальної хімії та хімічної технології Максим Кустов . Учені працювали над винаходом два роки , тепер же пристрій запатентували .
  За словами Кустова . . . . .