Авіаційна метеорологія

Матеріал з конспекту лекцій

Авіаційна метеорологія

за редакцією Г.П. Iвус, А.Б. Семергей-Чумаченко

                                                                © Одеський державний екологічний університет, 2006

 

Аеродроми та навколишнє середовище

Міжнародний аеропорт РівнеІз аналізу історії будівництва аеродромів в Росії відомо, що почалося воно значно пізніше появи літальних апаратів та мало несистемний характер, дослідно – кустарний, який завжди відставав від темпів розвитку авіації. Аеродроми, за уявленням того часу, повинні були відповідати однієї головній вимозі – мати достатньо велику, рівну, суху та горизонтальну площину. Тому вважалось недоцільним витрачати фінансові кошти на їх підготовку. Простіше та дешевше було використовувати іподроми, велодроми та інші спортивні поля. Лише в тридцяті роки визначилися основні вимоги до аеродромів: безпека польотів, утворення найкращих умов для експлуатації ПС, мінімальні витрати на будівництво та забезпечення безперервного функціонування аеродромів.

Як бачимо, вище наведені вимоги не торкаються питань екології. Тільки в останні роки, коли в законодавстві республік СНД введено таке поняття, як «екологічне правопорушення» яке передбачає підвищення відповідальності винуватих аж до кримінальної та обов’язкове відшкодування ними завданої шкоди навколишньому середовищу, почали замислюватися над тим, як цього уникнути.

Використання радіолокаційної інформації при забезпеченні польотів літаків

МРЛ (метеорологічний локатор)У теперішній час в оперативній синоптичній практиці поряд з аеросиноптичними даними та даними метеорологічних супутників використовується інформація метеорологічних радіолокаторів (МРЛ) про хмари, опади, а також про небезпечні явища та стихійні гідрометеорологічні явища. Дані МРЛ дозволяють синоптику більш оперативно та детально аналізувати синоптичні процеси та своєчасно складати попередження про виникнення стихійних гідрометеорологічних явищ (СГЯ), що пов'язані з конвекційними хмарами.

Використання радіолокаційної метеорологічної інформації для діагнозу та прогнозу погоди особливо ефективно у районах з малою мережею метеорологічних станцій.

МРЛ дозволяють у будь-який час доби та за будь-яких погодних умов одержати інформацію про хмари, явища погоди на площі у 1,5…2 рази більшій, ніж при візуальних спостереженнях. Ця інформація незамінна вночі та при суцільній низькій хмарності.

При вирішенні метеорологічних задач МРЛ дозволяє визначити: .....

Метеорологічні спостереження та зведення

АМСЦ РівнеДля метеорологічного забезпечення польотів між аеродромами вильоту, посадки та запасними відбувається обмін метеорологічною інформацією. Порядок проведення спостережень за погодою та розповсюдження  метеорологічної інформації визначається «Наставлением по метеорологическому обеспечению гражданской авиации (НМО ГА-90)». Система збирання та розповсюдження метеорологічної інформації дає можливість оперативним підрозділам одержувати необхідні відомості про фактичну погоду по районам польотів, повітряним трасам та інформацію про небезпечні явища погоди.

Аеродромні метеорологічні органи забезпечують проведення регулярних спеціальних спостережень за станом погоди на аеродромі.

Регулярні спостереження проводяться через фіксований проміжок часу:

- під час польотів - через 30 хв, в строк 00 і 30 хв кожної год;

- при відсутності польотів - через 1 год, в строк 00 хв кожної год.

В аеропортах з нецілодобовою роботою за погодою спостерігають лише в період польотів. Але спостереження повинні починатися за 2 год до початку польотів і проводитися на протязі всього періоду польотів, а також у випадках, коли аеродром буває запасним.

Роль супутникових даних у авіаційної метеорології

Дані з метеорологічних супутників у даний час містять інформацію, що може служити визначальним доповненням до наземних спостережень як при аналізі і прогнозі атмосферних процесів, так і при уточненні місця розташування мезомасштабних явищ погоди, що особливо впливають на умови польоту.

Штучні супутники Землі (ШСЗ) дозволяють одержувати регулярну інформацію про хмарний покрив майже над усією земною поверхнею, включаючи райони, де наземні спостереження поодинокі чи взагалі відсутні (океани, низькі і високі широти, внутрішні моря, пустелі, гірські масиви, приполярні і малообжиті райони). У зв'язку з цим дані супутників мають особливе значення при метеорологічному забезпеченні польотів ЦА на далеких повітряних трасах, особливо трансокеанських.

Сучасні метеорологічні супутники, що належать різним країнам, складають єдину систему спостережень, яка є частиною загальної глобальної системи в рамках ВМО.

Апаратура на борті ШСЗ дозволяє одержувати:

Що таке авіаційна метеорологія та її задачі

Аеропорт РівнеАвіаційна метеорологія – прикладна галузь метеорології, яка вивчає метеорологічні величини з точки зору їх впливу на авіаційну техніку та діяльність авіації, а також розробляє теоретичні основи метеорологічного забезпечення польотів.

Головна задача авіаційної метеорології – забезпечення безпеки польотів та ефективне використання авіаційної техніки у різноманітних умовах погоди.

При вивченні впливу метеорологічних умов на авіаційну техніку авіаційна метеорологія використовує досягнення:

  • аеродинаміки,
  • теорії літаководіння,
  • повітряної навігації,
  • радіометеорології,
  • космонавтики та інших наук.

В свою чергу дослідження перелічених галузей наукових знань вирішують свої задачі за допомогою досягнень авіаційної метеорології та інших метеорологічних наук. Аеродинаміка, наприклад, торкається таких питань, як будова та термодинаміка атмосфери, турбулентність та т.п.  Теорія літаководіння при вирішенні ряду задач опирається  на сучасні відомості про поля повітряних течій та їх особливості на різних висотах, а також на інформацію про наявність на маршруті польоту небезпечних для авіації гідрометеорологічних явищ.

Сторінки