Подорожуємо Україною

     Глиняна гора Калитва висотою 145 м розташована на правому березі річки Оріль на околиці селища Китайгород Царичанського району Дніпропетровської області і є заповідним урочищем з 1982 року.

     Гора Калитва виникла в результаті танення льодовика і складається з моренових наносів. Спочатку на ній переважала степова рослинність, але вона не могла захистити грунт від ерозії. Результатом стала глибока балка, яка перетинає гору. Адже гора складається в основному з глини. З метою збереження гори від подальшого руйнування в результаті ерозії ґрунту, вона була засаджена деревами з ініціативи Панаса Трохимовича Бутенко. Посадки тривали з 1934 по 1967 рр.

     В районі був затверджений приз імені Бутенко. В знак пам'яті і глибокої поваги до організатора збереження природи гори Калитви, біля її підніжжя встановлений пам'ятник у вигляді гранітної брили, на якій викарбувані слова: «Бутенко Панасу Трохимовичу вдячні нащадки за насадження лісу на горі Калитва в 1934-1937 рр.»

     Гора оточена давніми легендами, оповідями і пов'язана з історією становлення незалежності України. Це про гору Калитву йдеться в . . . . .

Сторожинецький дендропарк (Чернівецька область)

 

В далекому 1912 році у лісовому масиві, що належав на той час найвпливовішій єврейській родині Оренштейнів, був заснований один із найстаріших природних шедеврів Центральної Європи - Сторожинецький дендропарк (Чернівецька область). Окрім ландшафтних дизайнерів, до створення парку долучилися і звичайні відвідувачі. Нині це місце називають "Алеєю Дружби". У 1945 році на основі парку було створено навчальний заклад – лісовий коледж, що визначило його подальший розвиток. Садибну будівлю зайняв адміністративний корпус коледжу.

 

За більш як столітнє існування, у парку парку зібрано колекцію із понад тисячі видів: дерева, чагарники, декоративні рослини, квіти, з яких 70% - екзотичні. Асортимент .....

Село Беремицьке - поселення доби бронзи, ранньозалізного віку та давньоруського часу. За даними на 1859 рік у козацькому селі Беремицькі (Беремицький, Замовщина) Остерського повіту Чернігівської губернії мешкало 73 особи (36 чоловічої статі та 37 — жіночої), налічувалось 10 дворових господарств. Зараз населення становить 36 осіб.

 

Парк дикої природи «Беремицьке» знаходиться неподалік від міста Остер, на півдорозі між Черніговом і Києвом, орієнтуєтеся на села Козелецького району - Поліське, Євминка і Беремицьке, назву якого і носить парк.

Був створений 2015 року на території 12 гектарів селянських паїв, взятих у довгострокову оренду. Зараз площа сягає до 500 га. До заснування парку дикої природи на Чернігівщині долучилася група інвесторів, до його розвитку також приєднуються різні компанії і волонтери. З 2017 року парк відкритий для відвідування.

 

Основна діяльність парку пов’язана з відновлення екосистем Подесіння. Територія парку розташована на межі Дніпровсько-Донецької западини та Українського кристалічного щита, рух яких доповнений діяльністю останньої великої неврегульованої європейської річки Десна, створив унікальний мозаїчний ландшафт. Придеснянські меандри, вологі луки, евтрофне чорновільхове болото, сосново-дубові суборі та зоогенні поляни дають змогу для проростання великої кількості судинних рослин та проживанню багатьох представників фауни. Особливої уваги заслуговує . . . . .

Карпати - це гірська система в Центральній та Південній Європі, яка простягається серповидною дугою на 1600 кілометрів від Словаччини до Болгарії. Загальна площа масиву становить 190 тис.км;

Розкинулися на території 4 держав: Польщі, Словаччини, України та Румунії, а їх "відроги" заходять на територію Угорщини, Чехії, Австрії та Сербії;

 

Найвища точка Карпат - Пік Герлаховський (Герлаховський Штіт) висотою 2655 метрів, який знаходиться на території Словаччини. Доречі ця гора змінювала свою назву кілька разів. Після з'ясування того, що Герлаховсткий Штит є найвищою горою Карпат, нею зацікавилась влада Австро-Угорської імперії і з 1896 по 1918 роки гора називалась іменем імператора Франца Йосипа І. Уряд новоствореної Чехословаччини у 1923 році замінив назву на Шпиль Легіонерів (Štít Legionárov). З 1932 року вершина носить нинішню назву. Однак у 1949 році гора була перейменована на Пік Сталіна, і називалась так до 1959 року, коли їй була остаточно повернена назва «Герлаховський пік».

 

Походження назви "Карпати" наразі істориками не з'ясоване. Ряд дослідників вважають, що оронім виник з назви . . . . .